YaChudo

Пушкіне (Джанкойський район)

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

село Пушкіне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Завіто-Ленінська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060090050035872
Облікова картка Пушкіне 
Основні дані
Населення 476
Поштовий індекс 96127
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°50′45″ пн. ш. 34°23′19″ сх. д. / 45.84583° пн. ш. 34.38861° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96126, АРК, Джанкойський район, с. Завіт-Ленінський, вул.Шевченко, 20
Карта
Пушкіне. Карта розташування: Україна
Пушкіне
Пушкіне
Пушкіне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Пушкіне
Пушкіне
Мапа
Мапа

CMNS: Пушкіне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пушкіне.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кучук-Алкали.

Пу́шкіне (до 1948 року — Бую́к-Алкали́, крим. Büyük Alqalı) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 476 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завіто-Ленінська сільська рада. Розташоване на півночі району.

Географія

Пушкіно — село на півночі району, в Кримському степу, на лівому березі маловодний балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря — 3 м[1]. Сусідні села: Кучук-Алкали — за 1 км на північ, нижче по балці і Конурча — також за 1 км вище по балці на південь. Відстань до райцентру — близько 15 кілометрів. Найближча станція — Солоне Озеро — за 6,5 км.

Населення

Всеукраїнський перепис 2001 року показав такий розподіл за носіями мови[2]:

Мова Відсоток
російська 73,95
українська 11,76
кримськотатарська 11,76
інші 2,53

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Халкали входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[3].

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Біюк-Алкали включені до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішунські волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Біюк-Алкали — власницьке татарське село з 5 дворами і 19 мешканцями при колодязях[8]. Згідно «Пам'ятною книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село стояла покинутая[9], з огляду на еміграції кримських татар, особливо масову після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[10] та, якщо на триверстовій мапі 1865 роки село ще позначене[11], то на карті, з коректурою 1876 року її вже немає[12]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року село Біюк-Алхали, вже було заселене вихідцями з Росії, значилося 2 двори і 17 мешканців[13], можливо, вже нових поселенців — німців або вірмен (джерело — енциклопедичний словник «німці Росії» - позиціонує село як німецько-вірменське)[14].

Після земської реформи 1890 року[15] Біюк-Алкали віднесли до Богемської волості. В «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено[16]. За «…Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в селищі Біюк-Алкали значилося 105 жителів в 11 дворах[17]. Мабуть, це було тимчасове поселення, пов'язане з будь-якими роботами, оскільки в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[18], в Богемській волості Перекопського повіту значиться всього лише хутір Біюк-Алкали[19] з населенням 48 чоловік[14].

Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[20]. У 1922 році повіти перетворили в округи[21].

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північну частину Казахської РСР[22]. У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5984сс від 2 червня 1944 року 27 червня кримські вірмени були також депортовані в Пермську область і Середню Азію[23]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[24] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[25].

18 травня 1948 року, Алкали (воно ж Біюк-Алкали) перейменували в Пушкіне[26].

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» село запропоновано перейменувати на Буюк-Алкали.[27]

Примітки

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Пушкіно (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  9. ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книга Таврійської губернії. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. Архів оригіналу. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 17 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  11. ↑ Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 березня 2015.
  12. ↑ Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-a. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  13. ↑ Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  14. ↑ а б В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  15. ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — Санкт-Петербург : Видавництво О. Н. Попової.
  16. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  17. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  18. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  19. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
  20. ↑ Історія Джанкойського района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  21. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  22. ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  23. ↑ Постанова ДКО від 2 червня 1944 року № ГКО- 5984сс «Про виселення з території Кримської АРСР болгар, греків і вірмен»
  24. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  25. ↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013. {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)
  26. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  27. ↑ Повідомлення про оприлюднення проєкту Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)


Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).