Буча (фільм)

Буча
Буча
Жанри	воєнний фільм, драма
Режисер	Станіслав Тіунов
Продюсер	Олександр Щур
Сценарист	Олександр Щур
На основі	реальних подій в м. Буча в лютому-березні 2022 року
У головних ролях	Сергій Стрельников Цезарій Лукашевич В'ячеслав Довженко Анастасія Нестеренко
Оператор	Євгеній Кирей
Композитор	Іса Меліков
Музика	Ігор Поклад
Монтаж	Андрій Гулянич
Художник	Владлен Одуденко
Костюмер	Наталя Стєпанєєва
Кінокомпанія	LEVEL
Дистриб'ютор	B&H
Тривалість	118 хв
Мова	українська
Країна	Україна
Рік	2024
Дата виходу	7 листопада 2024
IMDb	ID 24373036
Рейтинг	12+
bucha.film/uk
Буча у Вікісховищі

«Буча» — український повнометражний художній фільм режисера Станіслава Тіунова про волонтера, який вивозить людей з Бучі під час влаштованої російською армією Бучанської різанини. Фільм заснований на реальній біографії волонтера Костянтина Гудаускаса ^[1].

Фільм заснований на реальній історії Костянтина Гудаускаса — волонтера, який вивіз десятки людей з Бучі, Ворзеля та інших окупованих росіянами місць. Він литовець за батьком, але народився в Казахстані, і його «союзний» для росіян казахський паспорт допомагав йому проїжджати російські блокпости^[2].

Зовнішні відеофайли
	2eP1axRJB_o на YouTube

Творці фільму при створенні сценарію ґрунтувались на розповідях Гудаускаса і консультаціях з ГУР Міністерства оборони України. На думку BBC, більшість представлених у фільмі сюжетів справді «так чи інакше співвідносяться з реальністю окупованої Київщини». Для написання діалогів між російськими військовиками використовувались оприлюднені записи перехоплень переговорів. Як російську техніку у фільмі знімали трофейні БТР та вантажівки, захоплені українською армією^[2]. Зйомки проходили в Київській області з 16 березня до 22 квітня 2023 року^[3].

Окрім художнього фільму, знімальна група також працює над документальним фільмом зі спогадами очевидців, які були записані під час роботи над художнім фільмом^[2].

Зйомка фільму фінансується приватним коштом, зокрема від американського інвестора Семена Дукача^[2].

В створенні та зніманні фільму команді допомагали Міністерство оборони України, Генеральний штаб ЗСУ, ГУР МО України, Державна прикордонна служба України, Національна поліція України, Київська міська рада, Київська обласна військова адміністрація^[4].

У 2023 році фільм представляли на спеціальній події Берлінського міжнародного кінофестивалю, на окремих показах у Нью-Йорку та Бостоні, на Венеційському кінофестивалі та Міжнародному кінофестивалі у Торонто^[4].

24 лютого 2024 року, до 2-річчя початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, запланований показ відзнятих робочих матеріалів за фільмом в Лос-Анджелесі^[2][5].

У лютому 2024 року в рамках українського фестивалю документального кіно Cinema for Victory відбувся перший публічний показ^[6].

Ще до виходу фільм критикували за те, що він виходить «надто рано», коли травма постраждалих ще надто свіжа, а також за те, що це художній, а не документальний фільм. Окрему критику спричинив один з англомовних постерів фільму, де написано «Bucha» та зображено напівзруйновану багатоповерхівку в Бородянці, що дехто вважав грубою неточністю (хоча в Бородянці також відбувається частина подій фільму).^[2][7]

«Буча» — це український «Список Шиндлера» з потужним позитивним посилом про звільнення від страху.

— саме так охаректерезували фільм особи, які були прообразами героїв фільму.[8]

Український кінокритик Кирило Пищиков у своїй рецензії розкритикував фільм:

«Буча — це фільм-функція, який показує трагедії початку повномасштабного вторгнення бездумно, не особливо розкриваючи характери та долі жертв російської агресії.[9]

— Кирило Пищиков

• Відображення російсько-української війни в кіно
• Підйомна сила
• Потяг до життя

• Сайт фільму
• «Документальне кіно напружує мозок, а ігрове працює через відчуття». Режисер одіозної «Бучі» пояснює доцільність свого фільму
• «Влаштували сафарі полюючи на живих людей», — героїня фільму «Буча» Світлана Поклад розповіла, що реально відбувалося у місті