Ласпі
| Бухта Ласпі згори | |
| 44°25′7″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д. | |
| Море | Чорне море |
|---|---|
| Прибережні країни | |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Площа | 18,4387 га |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Ласпі |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 703361 |
Ласпі Ласпі (Україна) Ласпі Ласпі (Автономна Республіка Крим) | |
![]() | |
| | |
Ла́спі (крим. Laspi) — бухта на Південному узбережжі Криму, неподалік від Фороса в бік Севастополя. Обмежена мисом Сарич зі сходу і заповідником Айя — із заходу. Умовно поділяється на дві частини — Батиліман і Ласпі.
З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим[1][2][3].
Зупинка «Ласпі» розташована на 30-му кілометрі траси Ялта — Севастополь, за 30 км від Севастополя і 40 від Ялти, від цієї зупинки йде дорога до самої бухти. Відстань від траси до безпосередньо Ласпі близько 5 км.
Бухта отримала назву від грецького села Ласпі, яке знаходилось за декілька кілометрів на північ від бухти між горами Шабурла (545 м) та Мачук (624,7 м) вище сучасної траси Ялта — Севастополь[4].
Слово ласпі перекладається з грецької як бруд, багно (грец. Λάσπη 'бруд'). Місце, де розташовувалося кримське село Ласпі, вочевидь, відрізнялося багнистим, болотистим ґрунтом[5].
Географія

Від західних і північних вітрів бухту захищає гора Куш-Кая (663 м), а від східних — гірський хребет Каланих-Кая (625 м) і гора Іллі, або Атанаса (739 м). Завдяки цьому для Ласпі характерний власний мікроклімат — у дикому вигляді росте рід субтропічних рослин і зустрічається багато реліктових і ендемічних видів. У Ласпі росте суничник дрібноплодий, яловець високий, сосна Станкевича, півонія кримська занесені до Червоної книги, рідкісний мешканець кримських лісів піраканта яскраво-червона, іглиця понтійська, жасмин, ладанок. За даними вчених Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, з 36 видів орхідей Криму 16 орхідей виростають в урочищі Ласпі[6]. Серед них булатка довголиста, декілька видів зозулинців і рідкісна комперія Компера.
Акваторія від Фороса до мису Айя (західного краю Ласпінської бухти) вважається однією з найбільш екологічно чистих у Чорному морі.
Відпочинок
Бухта Ласпі є традиційним курортом, який набув популярності ще за радянських часів. Уздовж берега йде півторакілометровий галечний пляж. Він поділений між місцевими санаторіями і облаштований. Там, де скелі підходять до самого берега, залишилися невеличкі дикі пляжі, які зазвичай використовують туристи.
Популярною розвагою в Ласпі є підводне плавання, чому сприяють природні умови бухти — дуже чиста вода, багато каменів та скель на дні, оброслих водоростями та мідіями. За 300 м від Саричу на приблизно десятиметровій глибині розташований так званий «кам'яний сад» — скупчення каменів, що утворюють справжній лабіринт з гротами та западинами.
Археологія
Раніше навколо Ласпі було багато джерел, а сама вона була густо заселена з часів палеоліту. Ласпі-7 відома стоянкою середньокам'яної доби[7].
На березі бухти колись розташовувалося середньовічне місто[джерело?], від якого залишилися залишки будівель, стін та храмів. Однак у 1790 році стався сильний землетрус, після якого більшість джерел висохли, після цього люди покинули Ласпі, а бухта майже збезлюділа.
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Примітки
- ↑ Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
- ↑ Алексей Иванов. Ласпи. От Айя до Сарыча. Историко-географические очерки". ISBN 9668231260
- ↑ Отин Е. С. Топонимия приазовских греков: историко-этимологический словарь географических названий. Юго-Восток Лтд, 2002—208 с.
- ↑ Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2013. Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.)
- ↑ Археология Украинской ССР в 3-х тт (російська мова) . Т. 1. Киев. 1985. с. 85.
| Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

