Ласпі

**Ласпі**
	Бухта Ласпі згори
	44°25′7″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д.
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Площа	18,4387 га
Вливаються	Абарка (річка) ;
Міста та поселення	Ласпі
ідентифікатори і посилання
GeoNames	703361
	Ласпі Ласпі (Україна) Ласпі Ласпі (Автономна Республіка Крим)
	Ласпі у Вікісховищі

Ла́спі (крим. Laspi) — бухта на Південному узбережжі Криму, неподалік від Фороса в бік Севастополя. Обмежена мисом Сарич зі сходу і заповідником Айя — із заходу. Умовно поділяється на дві частини — Батиліман і Ласпі.

З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим^[1]^[2]^[3].

Зупинка «Ласпі» розташована на 30-му кілометрі траси Ялта — Севастополь, за 30 км від Севастополя і 40 від Ялти, від цієї зупинки йде дорога до самої бухти. Відстань від траси до безпосередньо Ласпі близько 5 км.

Бухта отримала назву від грецького села Ласпі, яке знаходилось за декілька кілометрів на північ від бухти між горами Шабурла (545 м) та Мачук (624,7 м) вище сучасної траси Ялта — Севастополь^[4].

Слово ласпі перекладається з грецької як бруд, багно (грец. Λάσπη 'бруд'). Місце, де розташовувалося кримське село Ласпі, вочевидь, відрізнялося багнистим, болотистим ґрунтом^[5].

Географія

Від західних і північних вітрів бухту захищає гора Куш-Кая (663 м), а від східних — гірський хребет Каланих-Кая (625 м) і гора Іллі, або Атанаса (739 м). Завдяки цьому для Ласпі характерний власний мікроклімат — у дикому вигляді росте рід субтропічних рослин і зустрічається багато реліктових і ендемічних видів. У Ласпі росте суничник дрібноплодий, яловець високий, сосна Станкевича, півонія кримська занесені до Червоної книги, рідкісний мешканець кримських лісів піраканта яскраво-червона, іглиця понтійська, жасмин, ладанок. За даними вчених Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, з 36 видів орхідей Криму 16 орхідей виростають в урочищі Ласпі^[6]. Серед них булатка довголиста, декілька видів зозулинців і рідкісна комперія Компера.

Акваторія від Фороса до мису Айя (західного краю Ласпінської бухти) вважається однією з найбільш екологічно чистих у Чорному морі.

Відпочинок

Бухта Ласпі є традиційним курортом, який набув популярності ще за радянських часів. Уздовж берега йде півторакілометровий галечний пляж. Він поділений між місцевими санаторіями і облаштований. Там, де скелі підходять до самого берега, залишилися невеличкі дикі пляжі, які зазвичай використовують туристи.

Популярною розвагою в Ласпі є підводне плавання, чому сприяють природні умови бухти — дуже чиста вода, багато каменів та скель на дні, оброслих водоростями та мідіями. За 300 м від Саричу на приблизно десятиметровій глибині розташований так званий «кам'яний сад» — скупчення каменів, що утворюють справжній лабіринт з гротами та западинами.

Археологія

Раніше навколо Ласпі було багато джерел, а сама вона була густо заселена з часів палеоліту. Ласпі-7 відома стоянкою середньокам'яної доби^[7].

На березі бухти колись розташовувалося середньовічне місто^{[джерело?]}, від якого залишилися залишки будівель, стін та храмів. Однак у 1790 році стався сильний землетрус, після якого більшість джерел висохли, після цього люди покинули Ласпі, а бухта майже збезлюділа.

Література

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Примітки

↑ Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
↑ Алексей Иванов. Ласпи. От Айя до Сарыча. Историко-географические очерки". ISBN 9668231260
↑ Отин Е. С. Топонимия приазовских греков: историко-этимологический словарь географических названий. Юго-Восток Лтд, 2002—208 с.
↑ Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2013. Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.)
↑ Археология Украинской ССР в 3-х тт (російська мова) . Т. 1. Киев. 1985. с. 85.

Це незавершена стаття про Чорне море.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»

[4] Алексей Иванов. Ласпи. От Айя до Сарыча. Историко-географические очерки". ISBN 9668231260

[5] Отин Е. С. Топонимия приазовских греков: историко-этимологический словарь географических названий. Юго-Восток Лтд, 2002—208 с.

[6] Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2013. Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.)

[7] Археология Украинской ССР в 3-х тт (російська мова) . Т. 1. Киев. 1985. с. 85.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]