Бут-Гусаїми
| Бут-Гусаїми | |
|---|---|
 | |
| Гозиюш | |
| Опис герба: У полі, розтятому стовпом: праворуч — у золотому полі синій круг, обтяжений трьома ліліями (1 над 2), під яким п’ять червоних кругів (2,2,1); ліворуч — на червоному тлі срібна ногавиця. Клейнод: Два роги — золотий і червоний. Лабри червоні, підбиті золотом. | |
| Території: | Пінський повіт |
| Близькі роди: | Гусейновичі |
Бут-Гусаїми, також Бут-Гусаіми та Буд-Гусаіми[a] гербу Гозиюш — шляхетський рід.[1][2]
Походження
Нащадки татарина Азіута, який жив на початку XVI ст. У нього були син Яниш, онук Гусейн та правнук Федір. Гусейн Янишович у 1577 році володів Нурковщизною — частиною маєтку Гудзяни в Трокському повіті, а також був приписаний до юшинської хоругви. Мав двох синів: Абрахама, що пізніше користувався прізвищем Гусейнович, і Федора з придомком Бут. Записані в люстрації Кердея 1631 року.
Федір у 1580 році став власником маєтку Бережці на Поліссі. Приблизно в цей період він прийняв хрещення, обравши за прізвище дещо змінене ім’я свого батька: Гусаїм (Гуссаїм, Гусаім, Гуссаім). Його нащадки у 1846 році легітимувалися перед мінською депутатською комісією з виводу шляхетства з придомком Бут, а також із гербом Гозиюш.[3]
Відомі представники
- Буд-Гусаім Сергій Олександрович (нар. 1977) — український футболіст.
Коментарі
Примітки
- ↑ Jan Ciechanowicz. Spis szlachty Polesia
- ↑ ШЛЯХЕТСКИЙ АНТРОПОНИМИКОН В НАЧАЛЕ XX ВЕКА (НА МАТЕРИАЛЕ ЛИЧНЫХ ИМЕН И ФАМИЛИЙ ПИНСКОЙ ШЛЯХТЫ)
- ↑ Przegląd Tatarski Nr 1/2009
Література
- R. Horoszkiewicz, Spis rodów szlachty zaściankowej ziemi pińskiej, Warszawa 1997. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).