Бутлеров Олександр Михайлович
Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович (нар. 3 (15) вересня 1828, Чистополь — 5 (17) серпня 1886, Бутлерівка) — російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків, ректор Казанського університету[10].
Життєпис
Олександр Бутлеров народився 6 вересня 1828 р. у місті Чистополі Казанської губернії в сім'ї поміщика, офіцера у відставці, учасника Вітчизняної війни 1812 р. Мати Олександра померла раптово, коли Олександру виповнилося одинадцять днів. Виховував його батько разом із тітками. У вісім років його віддали до приватного пансіону у Казані, а потім перевели в першу Казанську гімназію. Там Бутлеров став захоплюватись хімією.[11]
У 1844 році, коли Бутлерову виповнилося 16 років, він вступив до Казанського університету в «розряд природничих наук». Студентом самостійно почав працювати в ентомологічній та ботанічній експедиціях у киргизьких степах. Там він захворів черевним тифом. За наполяганням батька його, напівживого, привезли в м. Симбірськ. Виходивши сина, батько заразився і помер. Це було найважчим ударом для Олександра.[11]
Учень Миколи Зініна. 1849 року написав дипломну роботу «Денні метелики волго-уральської фауни». Пізніше він завжди зберігав інтерес до біології, був одним із організаторів та постійних співробітників журналу «Бджолярський листок».[12]
У 1849 році закінчив Казанський університет і там же викладав у 1850—1868 роках. З 1857 — ординарний професор хімії в Казанському університеті; у 1860—1863 роках був ректором цього навчального закладу. З 1869 року — професор Петербурзького університету, з 1874 — ординарний академік Петербурзької академії наук. Наукова діяльність Бутлерова була спрямована на створення і утвердження теорії будови органічних сполук. За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. Бутлеров отримав полімер формальдегіду (1859), синтезував уротропін (1860), вперше отримав штучну цукристу речовину (1861).
Він синтезував третинні спирти, передбачені його ж теорією, добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.
В 1864—1866 роках опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук.
У 1963 році на честь Бутлерова у Києві названо вулицю.
РАН вручає однойменну премію за видатні праці в області органічної хімії.
Вчений помер від емболії 5 (17 за новим стилем) серпня 1886 року у своєму маєтку Бутлерівка Казанської губернії (нині Олексіївський район Татарстану). Там же похований. Над його могилою знаходиться каплиця – архітектурна пам'ятка початку XX століття.[12]
Визнання
У 1868 став лауреатом Ломоносівської премії і був обраний професором хімії Петербурзького університету. У своєму представленні Дмитро Менделєєв писав[12]:
|
О. М. Бутлеров — один із найвидатніших російських учених. Він є росіянином і за науковою освітою, і за оригінальністю праць. Учень нашого знаменитого академіка М. М. Зініна, він став хіміком не в чужих краях, а в Казані, де й продовжує розвивати самостійну хімічну школу. Напрям наукових праць Олександра Михайловича не є продовженням чи розвитком ідей його попередників, а належить йому самому. У хімії існує бутлеровська школа, бутлеровський напрям. | 
|
Нагороди
Протягом життя отримав ряд визначних нагород,а саме[12]:
- Орден Святої Анни 1-го ступеня;
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня;
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня;
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з імператорською короною.
Вшанування
- 1953 року перед будівлею хімічного факультету МДУ йому було відкрито пам'ятник.
- У 1970 року на честь А. М. Бутлерова названо кратер на Місяці.
- На його честь названий денний метелик із сімейства голуб'янок - Зеленушка Бутлерова (Callophrys butlerovi).
- 1978 року в Ленінському садочку міста Казані відкрито пам'ятник Бутлерову.
- Хімічний факультет Казанського Федерального університету було перетворено на Хімічний інститут ім. А. М. Бутлерова після злиття з НІХІ ім. А. М. Бутлерова у 2002 році.
Особисте життя
Дружина – Надія Михайлівна Глуміліна (1828-1886), племінниця С.Т. Аксакова. За спогадами сучасників, вона була жінкою м'якою та турботливою. У шлюбі народилися двоє синів. Син Михайло Олександрович (1853–1931) – біолог, інспектор Юріївського університету. Син Володимир Олександрович (1864–1934) активно займався сільським господарством, підтримував столипінську аграрну реформу, обирався до Державної ради Російської імперії.[12]
Освіта для жінок
Бутлеров був прихильником вищої освіти для жінок, брав участь в організації вищих жіночих курсів у 1878 році, створив хімічні лабораторії цих курсів. У Казані та Петербурзі Бутлеров прочитав багато популярних лекцій, головним чином хіміко-технічні теми.[12]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
- ↑ а б в г д е ж и к л М. Л. Бутлеров, Александр Михайлович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 79–82.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б Быков Г. В. Бутлеров Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ В. Як. Зинин, Николай Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 593–594.
- ↑ Львов, Михаил Дмитриевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 136.
- ↑ Republic of Tatarstan Academy of Sciences Institute of Tatar Encyclopedia and Regional Studies Encyclopedia Tatarica
- ↑ а б в Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 651. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
- ↑ Ректоры Казанского университета. Офіційний сайт Казанського федерального університету.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка);|archive-url=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ а б ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ БУТЛЕРОВ (PDF). 31 серпня 2026.
- ↑ а б в г д е Александр Бутлеров - биография, новости, личная жизнь, фото. stuki-druki.com (рос.). 21 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2026.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Олександр Бутлеров - біографія, новини, особисте життя
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).