YaChudo

Бурканів

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

село Бурканів
Церква Преображення Господнього
Церква Преображення Господнього
Церква Преображення Господнього
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040190040037342 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1564
Населення 856
Площа 4,586 км²
Густота населення 186.66 осіб/км²
Поштовий індекс 48116
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°16′45″ пн. ш. 25°21′41″ сх. д. / 49.27917° пн. ш. 25.36139° сх. д.
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру 		28 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Бурканів. Карта розташування: Україна
Бурканів
Бурканів
Бурканів. Карта розташування: Тернопільська область
Бурканів
Бурканів
Мапа
Мапа

CMNS: Бурканів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Преображення Господнього (1995, УГКЦ)
Церква Преображення Господнього (1991, ПЦУ)
Капличка
Бункер часів Першої світової війни.
Автобусна зупинка
Річка Стрипа біля села

Бурка́нів — село в Україні, у Золотниківській сільській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року — адміністративний центр колишньої Бурканівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Розташоване в центрі району, на лівому березі річки Стрипа.

Поштове відділення — Золотниківське.

Населення — 873 особи (2003).

Історія

У селі виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської культур та доби пізньої бронзи.

Перша писемна згадка — 1564. До кінця 18 століття називалося Кут.

На початок XIX століття із присілків Кут, Лєскавки, Підмур'я та хуторів Рудка, Лиса Гора було створено Бурканів.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Золотниківського повіту Тернопільського округу[1].

У 1867—1918 рр. у складі Теребовлянського повіту (Австро-Угорщина)[2] .

У травні 1906 року страйкували місцеві селяни[3].

Уродженці села військовослужбовці Збройних сил Австро–Угорщини, учасники Першої світової війни (лише ті хто були поранені/ в полоні/ загинули):

  • Бабій Микола (1876 р.н.) — піхотинець 7–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію;[4]
  • Блат Маркус (1889 р.н.) — піхотинець 12–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення;[5]
  • Боцян Іван (1893 р.н.) — стрілець 37–го стрілецького полку, полонений Італією (м. Падула);
  • Бродовський Станіслав (1877 р.н.) — піхотинець 5–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення;[6]
  • Гамілка Петро (1890 р.н.) — піхотинець 1–ї роти 55–го піхотного полку, полонений Російською імперією (м. Уфа);[7]
  • Гординський Григорій (1886 р.н.) — капрал 14–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (смт. Кроми);[8]
  • Гординський Едуард (1890 р.н.) — піхотинець 2–ї роти 33–го піхотного полку ландвера, пораненим потрапив у полон в Російську імперію (м. Іркутськ);[9]
  • Долат Семен (1889 р.н.) — резервний піхотинець штабу 55–го піхотного полку, полонений Російською імперією (м. Харків);[10]
  • Дудас Степан (1888 р.н.) — стрілець 37–го стрілецького полку, полонений Італією (Асінара);[11]
  • Кондорат Іван (1889 р.н.) — піхотинець 7–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію;[12]
  • Ксенчук Василь (1891 р.н.) — піхотинець 2–ї ерзацроти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Бугульма);[13]
  • Кшренчук Василь (1873 р.н.) — піхотинець 20–ї роти 37–го піхотного полку ландвера, отримав поранення;[14]
  • Малавський Франц (1872 р.н.) — піхотинець 19–го полку ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію;[15]
  • Паліхота Степан (1878 р.н.) — піхотинець 222–ї бригади ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію;[16]
  • Романів Тимко (1877 р.н.) — піхотинець 1–ї роти 227–ї бригади ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію (м. Задонськ);[17]
  • Савка Григорій (1887 р.н.) — резервний піхотинець 6–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Москва);[18]
  • Скірський Петро (1881 р.н.) — резервіст 5–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Омськ);[19]
  • Тауш Антон (1889 р.н.) — однорічний доброволець 5–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення;[20]
  • Федер Берл (1874 р.н.) — єфрейтор 23–го піхотного полку ландвера, отримав поранення;[21]
  • Худа Микола (1889 р.н.) — єфрейтор 2–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення;[22]
  • Шварц Кхайм Озіаз (1884 — 17.01.1917) — піхотинець 55–го піхотного полку;[23]
  • Якименко Михайло († 20.09.1916) — однорічний доброволець капрал 6–ї роти 80–го піхотного полку, загинув;[24]

Після 1935 р. село належало до гміни Золотники.[25]

Через пожежі 1922, 1940 і 1944 у селі не збереглося давніх архітектурних пам'яток.

До 1939 діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», гурток «Рідної школи».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської територіальної громади[26].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[27].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610818, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, ФАП, 2 магазини.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[30]:

Мова Кількість Відсоток
українська 852 99.53 %
російська 2 0.23 %
білоруська 1 0.12 %
румунська 1 0.12 %
Усього 856 100 %
Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Бурканові:

  • вічко, вочко (отвір у вулику);
  • геблівки (стружки від стругання фуганком, рубанком);
  • гімнягі (кізяк);
  • дзядзьо (дід);
  • здречий (косоокий);
  • мамура (фамільярна назва матері);
  • мамця (пестлива назва матері);
  • семінки (веснянки, ластовиння);
  • татко (пестлива назва батька);
  • чинити (чистити, наприклад пшеницю, жито решетом; виправляти шкіру; ремонтувати, наприклад взуття).
  • патуца (образливе слово, дурепа)
  • путня (відро)

Релігія

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько–радянській війні воїнам–односельцям (1972).

Відновлюють залишки укріпленого командного пункту — бункеру бригади Больцано Бурканівського укріпленого району австро-угорської армії часів Першої світової війни, який будувався протягом восьми місяців 1915—1916 років та відігравав важливу роль у боях на лінії річки Стрипа[32][33]

Відомі люди

Народилися

  • Ірина Гургула (1908—1980) — українська учителька, слуга Божа греко-католицької церкви.
  • Дохват Христина Йосипівна (22 вересня 1934 — 27 березня 2026[34], Фініксвіль) — майстриня ікон та настінного релігійного малярства і мозаїки;[35]
  • Кухтяк М. — доктор медичних наук;
  • Саноцький Є. — лікар, професор;
  • Фаріон Іван Дем'янович (30 червня 1947 р.н.) — український вчений–економіст, доктор економічних наук (1992), професор (1994), завідувач кафедри економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури ТНЕУ.[36]

Проживали

Малявський Юрій Юрійович (05 липня 1994 — 12 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.[37]

Сома Морґенштерн (3 травня 1890 — 17 квітня 1976) — юрист, журналіст «Frankfurter Zeitung», музичний критик, письменник[38][39],

Примітки

  1. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.120, 130.
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.130.
  3. ↑ Бурканів, Теребовлянський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 23 квітня 2026.
  4. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 404. -: Verlustliste Nr. 404., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  5. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 267. -: Verlustliste Nr. 267., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 травня 2023.
  6. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 373. -: Verlustliste Nr. 373., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  7. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 427. -: Verlustliste Nr. 427., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  8. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 514. -: Verlustliste Nr. 514., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  9. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 184. -: Verlustliste Nr. 184., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 травня 2023.
  10. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 514. -: Verlustliste Nr. 514., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  11. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 690. -: Verlustliste Nr. 690., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1918. Процитовано 18 травня 2023.
  12. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 514. -: Verlustliste Nr. 514., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  13. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 427. -: Verlustliste Nr. 427., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  14. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 498. -: Verlustliste Nr. 498., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  15. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 679. -: Verlustliste Nr. 679., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1918. Процитовано 18 травня 2023.
  16. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 579. -: Verlustliste Nr. 579., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  17. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 409. -: Verlustliste Nr. 409., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  18. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 448. -: Verlustliste Nr. 448., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  19. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 210. -: Verlustliste Nr. 210., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 травня 2023.
  20. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 610. -: Verlustliste Nr. 610., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  21. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 489. -: Verlustliste Nr. 489., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 травня 2023.
  22. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 267. -: Verlustliste Nr. 267., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 травня 2023.
  23. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 683. -: Verlustliste Nr. 683., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1918. Процитовано 18 травня 2023.
  24. ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 610. -: Verlustliste Nr. 610., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 18 травня 2023.
  25. ↑ Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  26. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  27. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  28. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  31. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Про статут релігійної організації Преображення Господнього ПЦУ села Бурканів Тернопільського району у новій редакції. oda.te.gov.ua (укр.). Процитовано 23 квітня 2026.
  32. ↑ На шляху до Зарваниці з'явиться ще один туристичний об'єкт [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська ОДА. — 2016. — 11 липня.
  33. ↑ На Теребовлянщині відновлюють австрійський бункер Першої світової війни. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
  34. ↑ Відійшла до вічності українська іконописиця зі США Христина Дохват. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 18 червня 2026.
  35. ↑ Степовик, Д. В. (2008). Дохват Христина Йосипівна (Ukrainian) . Т. 8. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  36. ↑ ФАРІОН Іван Дем’янович. Тернопільщина (укр.). 12 січня 2021. Процитовано 18 травня 2023.
  37. ↑ Казав мамі: маю бути там, де мої хлопці… Тернопільщина прощається з Юрієм Малявським - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.
  38. ↑ Німецький письменник написав книжку-квест про Тернопіль і околиці початку ХХ століття - 20 хвилин (укр.). Процитовано 23 квітня 2026.
  39. ↑ БУРКАНІВ | Золотниківська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2026.

Джерела

  • Івахів Г., Томащук П., Уніят В. Бурканів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 232—233. — ISBN 978-966-457-246-7.
  • Бігус М., Томашук П., Уніят В. Бурканів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 201. — ISBN 966-528-197-6.
  • А Герою було лише 28…: 12 серпня у бою з російськими окупантами у Донецькій області загинув сержант Юрій Малявський із Бурканова [Текст] // Воля. — 2022. — № 34 (31 серп.). — С. 2 : фот.
  • Брати тепер назавжди разом [Текст] : [на Донетчинні загинув Ю. Малявський] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2022. — № 35 (7 верес.). — С. 2 : фот.
  • Зміни в адміністративно-територіальному устрої України [Текст] : у Теребовлянському р-ні: Багатківська, Бенівська, Бурканівська, Вишнівчицька, Гайворонківська, Гвардійська, Зарваницька, Золотниківська, Котузівська, Маловодівська, Надрічненська, Семиківська, Соколівська та Соснівська сільські ради рішенням від 23, 24, 27 і 28 лип. 2015 р. об’єдналися в Золотниківську сільську територіальну громаду // Відомості Верховної Ради України. — 2016. — № 8. — С. 20.
  • Burkanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 474. (пол.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).