Булижник

Були́жник, бру́ковий ка́мінь^[1], дикий камінь (від рос. булыжник, утвореного від булыга, що сходить до прасл.: *bula), кругля́к, дика́р — середньої величини круглий камінь твердої породи^[2]^[3]^[4] (різновид бутового каменю діаметром близько 300 мм)^[5]. Використовується як будівельний матеріал (головним чином для брукування вулиць)^[2], виробництва щебеню.

У Словнику Брокгауза і Єфрона найбільші обкатані камені називаються заносними каменями (приклад — брила під пам'ятником Петру І на Сенатській площі в Петербурзі), середні — валунами, менші — власне булижником, і нарешті найменші — голишами^[6]^[7].

Булижник може піддаватися обробці (тесаний камінь), у цьому разі його використовують для облицювання елементів будівель. Необроблений булижник колись використовувався для фундаментів, брукування вулиць. Великим вважається булижник розміром понад 25 см, середнім — понад 10 см, і дрібним — менш ніж 10 см. Для будівельних робіт використовували великий булижник, для бруків — середній і дрібний. Більшість дрібного булижнику використовувалася для виробництва щебеню^[6].

Примітки

↑ Бруковий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ ^а ^б Булижник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Дикарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
↑ ^а ^б Булыжник // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ Голиш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Булижник

Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Бруковий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[СУМ-2] а ^б Булижник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Дикарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

[ЕСБЕ-6] а ^б Булыжник // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[7] Голиш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]