Малий Чернятин

село Малий Чернятин
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Тер. громада	Старокостянтинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA68040390390071245
Основні дані
Засноване	8 листопада 1508 року
Населення	690
Площа	1,97 км²
Густота населення	350,25 осіб/км²
Поштовий індекс	31184
Телефонний код	+380 3854
Географічні дані
Географічні координати	49°47′36″ пн. ш. 27°0′37″ сх. д. / 49.79333° пн. ш. 27.01028° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	278 м
Водойми	р. Ікопоть
Найближча залізнична станція	Антоніни
Відстань до залізничної станції	0.7 км
Місцева влада
Адреса ради	31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41
Карта
Малий Чернятин
Малий Чернятин
Мапа

Ма́лий Черня́тин — село в Україні, у Старокостянтинівській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 690 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великочернятинська сільська рада.

Внаслідок «укрупнення» об'єднаний з Булаївкою.

Село Малий Чернятин розташоване у східній частині Хмельницького району Хмельницької області, на берегах річки Ікопоть (притока Случі, басейн Дніпра).

Рельєф території переважно рівнинний, характерний для Волино-Подільської височини.

До території села прилягають лісові масиви (зокрема мішані ліси).

Село межує з суміжними населеними пунктами (зокрема з селом Великий Чернятин) та розташоване неподалік від міста Старокостянтинів. Через село проходить залізнична колія

За місцевими народними переказами, у XV столітті на території сучасного села існувало невеличке містечко під назвою Ївка (або Ієвна), у якому мешкали українці та євреї. Унаслідок татарського нападу поселення було повністю зруйноване, а від нього лишилося лише стародавнє кладовище «Окіп».

Після розгрому вцілілі жителі переселилися на лівий берег річок Ікопоть та Солохи. Нове поселення отримало назву Булаївка («бо була Ївка»).

Назва «Чернятин» пов'язана з місцевою легендою про двох багатих братів на прізвище Черняки, які тримали огороджені тином хутори («Черняк, огороджений тином»). Хутір старшого брата згодом розрісся у Великий Чернятин, а меншого — у Малий Чернятин. Унаслідок пізнішого укрупнення Булаївка та Малий Чернятин були об'єднані в один населений пункт.

Після відбудови поселення землі належали волинським князям Санґушкам, а пізніше перейшли у власність магнатів Потоцьких.

Унаслідок Другого поділу Речі Посполитої 1793 року село увійшло до складу Російської імперії, де перебувало в межах Заславського (згодом — Старокостянтинівського) повіту Волинської губернії.

У 1920-х роках у селі встановлено радянську владу. Мешканці зазнали примусової колективізації та Голодомору 1932–1933 років.

Під час Другої світової війни село перебувало під нацистською окупацією з літа 1941 року по березень 1944 року. У березні 1944 року село було звільнене військами 1-го Українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.

У повоєнні часи село відбудували. .

Протягом тривалого часу поруч із Малим Чернятином (історично також відомим під назвою Чернятинок) розвивалося сусіднє поселення Булаївка (за місцевими переказами, назва походить від розгрому давнішого поселення Ївка).

Після Другої світової війни в СРСР розпочалася масштабна кампанія з «укрупнення» дрібних сільських рад, колгоспів та населених пунктів. Офіційне злиття Булаївки та Малого Чернятина в один адміністративний населений пункт відбулося у 1950-х роках (активна фаза повоєнного укрупнення сіл в УРСР тривала з 1948 по 1957 роки).

Внаслідок укрупнення село Булаївка було зняте з обліку як самостійний населений пункт і включене до складу Малого Чернятина. На сьогодні колишня Булаївка є історичною частиною (кутком) села.

У результаті адміністративно-територіальної реформи 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до.Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської територіальної громади^[2].

19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.^[3]

Народні перекази пов'язують виникнення села та його історичних назв (Ївка, Булаївка, Чернятин) із кількома локальними легендами.

Походження назви «Булаївка» та поселення «Ївка»

За першим переказом, на місці сучасного села Малий Чернятин у минулому існувало невеличке містечко під назвою Ївка, яке населяли переважно українці та євреї (саму назву «Ївка» народна традиція пов'язувала з єврейським походженням). У XV столітті містечко зазнало нападу татар і було повністю зруйноване. Після цього вцілілі мешканці переселилися на лівий берег річок Ікопоть та Солоха. Нове поселення отримало назву Булаївка — від словосполучення «була Ївка».

За іншим переказом, назва Булаївка пов'язана з епідемією чуми («великого мору»). Згідно з цією легендою, через сусіднє село Горіхівку проїжджала міфічна постать — пані у чорному вбранні на чорній бричці, запряженій червоним конем. Помилувавши Горіхівку, вона вирушила до сусідніх поселень. Унаслідок мору в Чернятині загинула половина населення, а в іншому сусідньому селі вижила лише одна дівчина на ім'я Ївка. На пам'ять про цю подію місцевість, де жила вціліла дівчина, стали називати Булаївкою.

Походження назви «Чернятин»

Виникнення сучасної назви села перекази пов'язують із заможними братами на прізвище Черняки, які володіли місцевими хуторами. Старший брат заснував хутір на території сучасного Великого Чернятина, а молодший — на території Малого Чернятина.

Оскільки хутори були огороджені високими тинами, за ними закріпилася назва Чернятин (тобто «хутір Черняка, огороджений тином»). Для розрізнення землеволодінь братів поселення згодом почали називати відповідно Великим Чернятином та Малим Чернятином.

• Малочернятинська ЗОШ.

• Погода в селі Малий Чернятин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Група села у Facebook " Малий Чернятин"