Буланжерит
| Буланжерит | |
|---|---|
Буланжерит на вапняку. | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Bou[2] |
| Хімічна формула | Pb5Sb4S11 |
| Клас мінералу | складні сульфіди |
| Nickel-Strunz 8 | II/D.07[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.HC.15[4] |
| Dana 8 | 3.5.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 62d[5] |
| Твердість | 2,75 ± 0 |
| Блиск | металічний |
| Колір риси | чорний |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Charles Louis Boulangerd[6] |
| | |
Буланжерит (рос. буланжерит; англ. boulangerite; нім. Boulangerit) — мінерал класу складних сульфідів (сульфосолей). Сульфід свинцю і стибію.
Історія
Вперше виявлений у департаменті Гар на півдні Франції на початку 19 ст. Досліджений французьким гірничим інженером Шарлем Луї Буланже (1810-1849). У 1837 році названий на честь Шарля Буланже.
Загальний опис
Хімічна формула: Pb5Sb4S11. Містить: Pb — 58,9 %, Sb — 22,8 %, S — 18,3 %.
Сингонія моноклінна. Структура ланцюгово-стрічкова.
Зустрічається в гідротермальних поліметалічних родовищах разом з галенітом, антимонітом, сфалеритом, піритом та іншими сульфосолями свинцю головним чином у вигляді агрегатів променистої і тонковолокнистої будови, рідше — у вигляді голчастих, стовпчастих і таблитчастих кристалів.
Колір від свинцево-сірого до залізно-чорного.
Блиск металічний.
Спайність середня по (100).
Густина 6,230.
Твердість 2,5-3,0.
Крихкий, непрозорий, хороший електропровідник.
Рідкісний. Родовища — в Чехії, Німеччині, Росії, Франції, Швеції, США, Україні. Є другорядною свинцевою рудою. Збагачується флотацією з використанням ксантогенатів.
Різновиди
Розрізняють:
- буланжерит мідистий (різновид буланжериту з родовищ Забайкалля, який містить мідь).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ https://www.crystallography.net/cod/1530576.html
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Буланжерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Буланжерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- БУЛАНЖЕРИ́Т [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Буланжерит в каталозі мінералів [Архівовано 2 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Буланжерит в базі мінералів [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Характеристика буланжериту [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
