Бузок (фільм, 2017)
Бузок | |
|---|---|
Бузок  | |
 | |
| Вид | ігрове кіно, короткометражне кіно |
| Жанр | драма |
| Режисери | Катерина Горностай |
| Продюсер | Вікторія Хоменко Юрій Мінзянов |
| Сценарист | Катерина Горностай |
| У головних ролях | Ірина Василенко Аліна Сугоняко Катерина Молчанова Ліна Романуха Вікторія Миронюк |
| Оператор | Олександр Рощин |
| Тривалість | 30 хвилин |
| Мова | українська російська |
| Країна |  Україна |
| Рік | 2017 |
| IMDb | ID 7643478 |
«Бузок» — український короткометражний художній фільм режисерки Катерини Горностай[1].
Українська прем'єра відбулася 21 липня 2017 року на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі, де фільм отримав дві нагороди[2].
Опис
Початок травня. У Києві зацвів бузок. Дощить. На лаві біля будинку сидить одна з героїнь фільму Ірина, вона виймає з рюкзака яблуко та з'їдає його від початку і до кінця. Дівчина переживає непростий період свого життя. Напередодні вечірки, яка стала основною сценою фільму, вона відвідала лікаря, яка запідозрила у неї серйозний діагноз. Проте Ірина не наважується поділитися з подругами своєю проблемою.
П'ятеро подруг зустрічаються на новосіллі однієї з них. Перед цим була досить тривала розлука. П'ють вино, яке купили по дорозі у супермаркеті. На зустріч приносять букет бузку, квітів, що стають наскрізним символом фільму, символом неминучості, як зазначено в одній з рецензій[3]. Ці квіти зачаровують своїм ароматом і красою. Але цвітуть вони зовсім недовго. Як недовго триває і молодість героїнь стрічки. І таким же коротким може стати життя. Загадуючи бажання, дівчата шукають серед квітів бузку п'ятилисник (вічний символ здійснених надій та бажань), який треба з'їсти, щоб це бажання здійснилося. Символічним є число п'ять: п'ять пелюсток, п'ятеро подруг, бузковий колір волосся однієї з героїнь. Однією з найліричніших сцен фільму є сцена сновидіння Ірини, де вона разом із її подругами опиняється в бузковому саду, в якому проводить незабутні миті свого життя. Символічною є і сцена приміряння одягу одна одної, в якій можна побачити спробу відчути себе іншою, можливо — таким чином краще зрозуміти.
Подруги дуже різні, але їх об'єднує щира дружба і спільні цінності, навколо яких точиться бесіда. Серед розмов про переїзд, про інші країни, про хлопців, про інтимне життя, про страхи та дружбу звучать не лише жарти, а й розповіді про дуже відверті особисті речі. Треба бути сміливим, аби зустрітися віч-на-віч із власними страхами, ще сміливішим, щоб розповісти про них близьким людям. В одому з епізодів фільму, одна з героїнь розповідає, що після відрядження покохала іншого чоловіка, не дивлячись на те, що в неї є наречений, з яким вона п'ять років зустрічається і живе ідеальним життям. Почувши цю новину, подруги дуже засмучуються, навіть обурюються, адже для них ця пара була взірцем справжнього безсмертного кохання, а тут цей ідеал раптом руйнується.
Робота над фільмом
У фільмі знімалися як аматори, так і професійні актори. Вікторія Миронюк знімалася в попередній роботі Катерини Горностай «Віддалік», за який отримала приз за Найкращу акторську роботу Національної конкурсної програми 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Катерина Молчанова відома головними ролями у фільмах «Моя русалка, моя Лореляй», «Моя бабуся Фані Каплан», «Рівень чорного» та інших.
Особливістю фільму є відсутність прописаних діалогів, як це є у традиційних сценаріях фільмів. Героїні імпровізують, переживаючи розповіді як історії власного життя. Режисер фільму Катерина Горностай відобразила у картині власний життєвий досвід спілкування з подругами.
«Такий підхід мені зараз дуже подобається: ми багато готуємося і говоримо, створюємо певні умови, місце, розробляємо канву сюжету, запрошуємо людей, що цікаві нам як люди, а не як актори, котрі гратимуть якісь нам потрібні ролі. А на майданчику все розвивається своїм шляхом — мені не хочеться давати вказівки, втручатися у процес — мені хочеться, аби виникало щось живе там, де його не було». — говорить Катерина Горностай у своєму інтерв'ю[4].
У ролях
- Ірина Василенко — Іра
- Аліна Сугоняко — Аліна
- Катерина Молчанова — Катя
- Ліна Романуха — Ліна
- Вікторія Миронюк — Віка
- Віра Бабіч — лікар
Знімальна група
- Автор сценарію — Катерина Горностай
- Режисер — Катерина Горностай
- Оператор — Олександр Рощин
- Продюсери — Вікторія Хоменко та Юрій Мінзянов
- Художник-постановник — Дмитро Красний
- Звукорежисер — Катерина Герасимчук
- Монтаж — Нікон Романченко та Катерина Горностай
- Фокус-пуллер — Олександр Коротун
- Бум-оператори — Олександр Тур та Олександр Верховинець
- Художник з гриму — Марія Пілунська
Визнання
| Список нагород та номінацій | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| 8-й Одеський міжнародний кінофестиваль | 22.07.2017 | Спеціальний диплом журі фестивалю | Бузок | Перемога | [5] |
| Приз ФІПРЕССІ — Найкращий український короткометражний фільм | Перемога | ||||
| Національна кінопремія «Золота дзиґа» | 20.04.2018 | Найкращий ігровий короткометражний фільм | Бузок | Номінація | [6] |
| 7-й Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів | 29.04.2018 | Спеціальна відзнака Українського конкурсу | Бузок | Перемога | [7] |
Примітки
- ↑ Вечірка на краю темряви [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Дмитро Десятерик // Газета «День». — 26 липня, 2017
- ↑ Олена Лабунєц. Фільм «Бузок» зачарував Одеський кінофестиваль своєю поезією [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Cut Insight. — 26.07.2017
- ↑ Бузок, як символ неминучості [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] Рецензія на фільм «Бузок» / Вернослов Анна // Архив автора
- ↑ «Мені подобається знаходити для ролей тих людей, які будуть у фільмі жити» — Катя Горностай [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.] інтерв'ю / Лук'ян Галкін // Elle Ukraine — 3.07.2017.
- ↑ Названо переможців 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Детектор медіа. 22.07.2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 22.07.2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Оголошено список номінантів на Другу Національну кінопремію “Золота Дзиґа”. Офіційний сайт Української кіноакадемії. 26 березня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 22.07.2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Переможці 7. Kyiv International Short FIlm Festiva. Офіційний сайт kisff2018. 30 квітня 2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 22.07.2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
Посилання
- Бузок на сайті IMDb (англ.)
Бузок у соцмережі «Facebook»- Бузок [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] — Фільми // Українська Кіноакадемія
- Бузок на сайті компанії-виробника Kristi Films
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).