Буз

Буз, Бузов Град, Бузове Городище — це середньовічне городище, що розташовувалося на території теперішнього села Бузівка Жашківського Району Черкаської Області або поблизу нього. Гіпотетична столиця Союзу Антів заснована царем Бузом.

Існування городища згадується Лаврентієм Похилевичем у Сказаннях про Населені Місцевості Київської Губернії 1864 року, також згадується у Географічному Словнику Королівства Польського 1880 року^[1].

У польських хроніках 17 століття згадується що князь Домінік Заславський заклав містечко Бузівка на місці колишнього городища Буз^[2].

• 
  Приблизне розташування на карті теперішнього села Бузівка

Історик Олег Рибчинський у своїй праці «Фронтирні містечкові центри в басейні річки Гірський Тікич(2023)» згадує можливість існування городища^[3].

Історик-Краєзнавець Степан Горошко у своїй праці «Жашківщина: Минуле і Сьогодення» оцінює Бузове Городище наступним чином^[4]:

«І, нарешті, пригадаємо, що на карті Боплана позначено село Бозовка, яке нині зветься Бузівка. Хоч як би там було — Бозовка чи Бузівка, але і в першому і в другому випадку назви походять від Боза або ж від Буза. То ж чи не той це Боз (Буз), історію якого нам розповів Йордан? Адже ще за часів краєзнавця Леонтія Похилевича зберігся переказ про Бузівку як про велику столицю Буз, що мала значні торговельні зв'язки із античними містами — державами північного Причорномор'я. У зв'язку із цим варто також пригадати раніше висловлену думку з приводу назви сіл і впливу на них тотемних уявленьнаших далеких предків. Зважимо також і на те, що бусол — боцюн —бузько — лелека завжди користувався якоюсь особливою повагою у нашого народу (хоча б те — дітей приносить), убити його вважалося великим гріхом. Лелекам зумисне виставляли на стрісі чи на стовбурі дерева колесо від воза, вірячи, що до подвір'я, де вони поселяться, завітає щастя. Цілком закономірно, що центром багатьох родів, які походили від шулік, пугачів, ворон, сорок, соколів, стало поселення найшляхетнішого роду бузьків. З часом воно, можна припустити, перетворилось на велике поселення, центр племінного союзу, на чолі якого і став вождь-цар Боз у середині IV століття. Загинув же він у 375 році^[5].»

• Межі Антського Союзу
  Межі Антського Союзу

Навколо теперішнього села Бузівка до сих пір видніються залишки давніх укріплень та земляних валів, які місцеві називають «троянами^[6]».

Йордан повідомляє, що ядро Держави Антів знаходилося у лісостеповій частині межиріччя Дніпра і Дністра. Сьогодні прийнято розташовувати столицю антів у Києві або Головському біля Львову, та ці міста навіть не входили до меж Держави Антів описаних Йорданом, мало того, вони навіть не входили до ареалу поширення Пеньківської Археологічної Культури з якої вийшли анти, навідміну від Бузового Граду що розташовувався у самому їх центрі на важливих транспортних та торгових артеріях і родючих чорноземів що приваблювали тогочасних правителів. ^[7].

1. ↑ Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (1864). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2026. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 10 (довідка)
2. ↑ Рибчинський, Олег; Rybchynskyi, Oleh (28 лютого 2023). Frontline town centres within the area of the Hirskyi Tikych river (англ.). Видавництво Львівської політехніки. doi:10.56318/as/1.2023.36. ISSN 2786-7374. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
3. ↑ Рибчинський, Олег; Rybchynskyi, Oleh (28 лютого 2023). Frontline town centres within the area of the Hirskyi Tikych river (англ.). Видавництво Львівської політехніки. doi:10.56318/as/1.2023.36. ISSN 2786-7374. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
4. ↑ S, Nat. Zhashkivschyna mynule i sohodennia. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
5. ↑ S, Nat. Zhashkivschyna mynule i sohodennia. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
6. ↑ Дар Евтодеї — Докія Гуменна, повний текст твору. www.ukrlib.com.ua. Архів оригіналу за 21 травня 2026. Процитовано 21 вересня 2026.
7. ↑ www.vostlit.info https://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/text1.phtml. Процитовано 21 вересня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)