YaChudo

Буг (роман)

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Буг
Обкладинка видання 2020 року
ЖанрРоман
Формароман Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторІгор Павлюк
Моваукраїнська мова
Написано2007
Опубліковано2020
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавництвоСвіт
ISBN978-966-914-237-5

«Буг» — роман українського письменника Ігоря Павлюка, опублікований 2020 року.

Бібліографічний опис: Павлюк І. Буг: Роман. — Львів: Світ, 2020. — 328 с. — ISBN 978-966-914-237-5.

Сюжет

Роман ґрунтується на реальних подіях, що відбувалися на Поліссі — регіоні, пов'язаному з діяльністю Української повстанської армії (УПА). Після Другої світової війни учні старших класів однієї зі шкіл організували підпільну молодіжну націоналістичну організацію, за що згодом зазнали переслідувань і репресій з боку КДБ.

Твір поєднує елементи психологічного та філософського роману, порушуючи теми патріотизму, особистої відповідальності, жертовності, любові та зради. У тексті наявні віршовані вставки, пов'язані з образом вигаданого поета Андрія Наюка.

Роман містить елементи фантасмагорії та екзистенційної прози. Окремі вставні новели (зокрема про Золоту Рибку) виконують символічну функцію і розширюють філософський контекст твору.

У творі використано свідчення одного з учасників підпільної організації; імена персонажів і топоніми змінено.

Аналіз

Роман «Буг» розглядається як твір, що поєднує історичну основу з філософським осмисленням буття. Однією з ключових тем є проблема вибору між особистою безпекою та національною ідентичністю. Через образи молодих героїв автор досліджує формування світогляду в умовах політичного тиску та репресій.

Важливим аспектом є інтертекстуальність твору: поєднання прозового наративу з поетичними вставками створює ефект багаторівневого тексту. Вигаданий поет Андрій Наюк виконує функцію внутрішнього коментатора, що поглиблює психологічну характеристику персонажів.

Окрему роль відіграють символічні образи та мотиви, зокрема образ Золотої Рибки, який може інтерпретуватися як метафора ілюзій, спокус і недосяжного ідеалу. Через ці вставні новели автор розширює часово-просторові межі роману, вводячи елементи метафізичного виміру.

У стилістичному плані твір характеризується поєднанням реалістичного письма з елементами міфологізму та символізму, що дозволяє розглядати його в контексті сучасної української інтелектуальної прози.

Критика

Роман отримав відгуки в українській літературній критиці. Зокрема, літературознавці відзначають поєднання історичної тематики з філософськими узагальненнями.

Дмитро Дроздовський звертає увагу на метафізичний вимір твору, характеризуючи його як спробу поєднати «біблійну» модель світосприйняття з сучасною історичною реальністю.

Критики також відзначають складну композиційну структуру роману, яка включає вставні новели та поетичні тексти. На думку оглядачів, це надає твору багатошаровості, хоча водночас може ускладнювати його сприйняття.

У рецензіях наголошується на актуальності тематики роману, зокрема у контексті осмислення історичної пам'яті та національної ідентичності. Деякі критики підкреслюють наявність у творі мотивів, що співзвучні подіям сучасної російсько-української війни.

Нагороди

Роман увійшов до довгого списку премії «Еспресо. Вибір читачів 2020»[3].

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).