YaChudo

Брігадісвара

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Великі храми імперії Чола
Great Living Chola Temples [1]
Світова спадщина
Храм Брігадісвара
10°46′59″ пн. ш. 79°7′57″ сх. д. / 10.78306° пн. ш. 79.13250° сх. д.
КраїнаІндія Індія
ТипКультурний
Критеріїi, ii, iii, iv
Об'єкт №250
РегіонАзія і Океанія
Зареєстровано:1987 (11 сесія)
Брігадісвара. Карта розташування: Індія
Брігадісвара
Храм Брігадісвара на карті Індії

Мапа
CMNS: Брігадісвара у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Храм Брігадісвара (англ. Brihadeeswarar temple, Rajarajeswaram або Peruvudaiyar Kovil таміл. பெருவுடையார் கோவில், peruvuḍaiyār kōvil, досл. «Великий храм Танджавура» або «Храм великого повелителя») — індуїстський храм шайвітського напряму дравідійської архітектури,[2][3] розташований на південному березі річки Кавері в місті Тханджавур південноіндійського штату Таміл-Наду.[4][5] Це один із найбільших індуїстських храмів і зразок тамільської архітектури,[6] який також називають Дакшина Меру (Меру Південної Індії).[7]

Збудований за наказом царя Раджараджа Чола I династії Чола у 1003–1010 роках н.е.,[8] цей храм, разом з іншими храмами Чоли, входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Інші храми епохи Чола — храм Бріхадісвара в Гангайконда Чолапурам, і храм Айраватешвара в Дарасурамі, — розташовані на північний схід від нього, на відстані близько 70 і 40 кілометрів відповідно.[6]

Первісні споруди цього храму XI століття були зведені в оточенні рову. До комплексу входили гопури, головний храм із масивною вежею, написи, фрески та скульптури, пов'язані переважно з шиваїзмом, а також із вайшнавізмом і шактизмом. Упродовж своєї історії храм зазнав руйнувань, тож частину творів мистецтва нині втрачено. У наступні століття до нього додали нові мандапи та інші споруди. Тепер храм стоїть в оточенні укріплених мурів, зведених після XVI століття.[9]

Оточений двома стінами, що мають у плані форму квадрата, цей храм побудований із гранітних блоків і частково із цегли та увінчаний пірамідальною 13-ярусною вежею — «віманою» заввишки 61 м, із монолітом-цибулинкою на вершині. Стіни храму багато прикрашені скульптурою. Найближчі каменоломні розташовані в декількох кілометрах від храму й сама доставка цих брил до місця будівництва була для прадавніх будівельників грандіозним завданням. Довжина найбільшого блоку становить 7,8 м, а його вага оцінюється у 80 тонн.

Збудована з граніту вежа-вімана над святилищем є однією з найвищих у Південній Індії.[10] Храм має величезну колонадну пракару (обхідну галерею) та один із найбільших лінгамів Шиви в Індії.[10][6] Він також відомий якістю своїх скульптур і тим, що саме для нього в XI столітті замовили латунну статую Натараджі — Шиви як володаря танцю. До комплексу входять святилища Нанді, Парваті, Муругана, Ґанеші, Сабгапаті, Дакшинамурті, Чандешвари, Варахі, Тіагараджара з Тіруварура, сіддхара Карувурара та інших.[6] Храм належить до найвідвідуваніших туристичних об'єктів Таміл-Наду.[11]

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ Rajaraja the Great: A Garland of Tributes (англ.). Department of Museums, Government Museum. 1984.
  3. ↑ India Perspectives (англ.). PTI for the Ministry of External Affairs. 1995.
  4. ↑ Thanjavur. www.britannica.com (англ.). 1 серпня 2026. Процитовано 24 серпня 2026.
  5. ↑ Archaeological Survey of India. asi.nic.in. Процитовано 24 серпня 2026.
  6. ↑ а б в г Great Living Chola Temples. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 24 серпня 2026.
  7. ↑ K. V. Raman. Temple Art, Icons And Culture Of India And South-East Asia. Sharada Publishing House, 2006. с. 136.
  8. ↑ Staff, Rao P. R.; Rao, P. Raghunadha (1989). Indian Heritage and Culture (англ.). Sterling Publishers Pvt. Ltd. ISBN 978-81-207-0930-0.
  9. ↑ George Michell (2008), Architecture and Art of Southern India, Cambridge University Press, pages 16-21, 89-91
  10. ↑ а б The Archaeological Survey of India (ASI) (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 25 грудня 2012.
  11. ↑ Gopal, Madan (1990). K.S. Gautam (ред.). India through the ages (англ.). Publication Division, Ministry of Information and Broadcasting, Government of India. с. 185.
  12. ↑ Ardhanarishvara. www.britannica.com (англ.). Процитовано 24 серпня 2026.

Інтернет-ресурси


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).