Брюно Ірле
 Брюно Ірле
| |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ірле у 2018 році | |||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||
| Повне ім'я | Брюно Жіль Ірле | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 16 серпня 1975 (51 рік) | ||||||||||||||||||||||||||
| Рошфор (Приморська Шаранта), Франція | |||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 1.85 м[1] | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Франція | ||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Захисник[1] | ||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||
| –1994 | Монако | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||
 Брюно Ірле у Вікісховищі  | |||||||||||||||||||||||||||
Брюно Жіль Ірле (фр. Bruno Gilles Irles; 16 серпня 1975) — французький професійний футбольний тренер і колишній гравець. Також він працює футбольним експертом на французькому телебаченні.
Раннє життя та кар'єра гравця
Брюно Жіль Ірле[2] народився 16 серпня 1975 року в Рошфорі, Шаранта-Маритим.[3] Свою професійну кар'єру він провів у складі «Монако» в Лізі 1, де зіграв 83 матчі без забитих голів.[4]
Тренерська кар'єра
Монако
Ірле розпочав свою тренерську кар'єру в тренувальному центрі «Монако», спочатку займаючись аналізом суперників для тренерського штабу Дідьє Дешама під час їхнього шляху до фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2004.
Протягом шести років з 2005 року він тренував команду до 17 років, а у вересні 2011 року очолив резервну команду Монако в CFA 3, а також керував тренувальним центром.
Арль-Авінон
У 2014 році в рамках партнерства між «Монако» та Арль-Авінон, Ірле 6 жовтня того ж року став помічником головного тренера команди Ліги 2.
Шериф Тирасполь
Отримавши професійну тренерську ліцензію у 2016 році, він став головним тренером «Шерифа» в Молдові. У серпні 2016 року він виграв Суперкубок Молдови, а також брав участь у другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів. Після виїзної поразки наприкінці вересня 2016 року його несподівано звільнили, хоча команда лідирувала в чемпіонаті Молдови з шістьма перемогами у восьми матчах і була найрезультативнішою.
Телевізійний експерт (2017—2022)
Залишившись без клубу, у січні 2017 року Ірле став експертом на Canal+ у Франції, розпочавши з програми Infosport+, а з серпня 2017 року приєднався до команди Late Football Club.
Він продовжував працювати експертом, одночасно повернувшись до тренерської роботи з клубами нижчих дивізіонів «По» та «Кевії-Руан», поки не приєднався до «Труа» у січні 2022 року.
РВДМ
Після року без тренерської роботи Ірле був призначений на роль «рятівника» у клубі Бельгійської Про Ліги РВДМ з Брюсселя, який боровся за виживання. Ірле був призначений 16 лютого 2024 року після звільнення Касапи, коли клуб перебував на передостанньому місці в таблиці.
Бордо
28 серпня 2024 року Ірле був призначений головним тренером «Бордо» у Чемпіонаті Національ 2[5]. 29 березня 2026 року його було звільнено клубом після поразки від «Шоре» з рахунком 1:3.
Примітки
- ↑ а б Брюно Ірле. L'Équipe (фр.). Paris. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Брюно Жіль Ірле. Verif.com (фр.). Процитовано 5 квітня 2025.
- ↑ Брюно Ірле. L'Équipe (фр.). Paris. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ ASM by Stf Profile
- ↑ Ірле приєднується до клубу (фр.). FC Girondins de Bordeaux. Процитовано 29 серпня 2024.
Посилання
- Брюно Ірле на сайті transfermarkt.com (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).