YaChudo

Брейккор

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Брейккор
Стилістичні походження
Походження
середина 1990-х,
Берлін, Кельн
Типові інструменти
Піджанри
Реґґікор

Брейкко́р (англ. breakcore) — стиль екстремальної електронної музики, що поєднує в собі елементи драм-енд-бейсу, хардкор-техно і орієнтується на брейкбіт IDM-звук, швидкісний, складний, максимально щільний.

Історія

В той час, як «хардкор-техно» або просто «хардкор» почав приживатись в Європі, брейккор як жанр почав набувати більш конкретних форм в інших частинах світу. Натхненний новими лейблами, такими як Addict з Мілуокі, США; Peace Off з Ренна, Франція; Sonic Belligeranza з Болоньї, Італія; і Planet Mu з Лондона, він почав набувати нової форми, додаючи більше елементів мешапу і IDM[1] до хардкорних звуків. Кожен із цих лейблів почав залучати у свою музику аспекти власних соціальних та естетичних сцен, дозволяючи навіть ширше визначити те, що можливо в музиці.

У Європі жанр брейккору був підкріплений рейвами та клубними заходами, такими як бельгійський Breakcore Gives Me Wood[2] featuring local acts such as UndaCova and Sickboy; Breakcore A Go Go, в Нідерландах, проведеними FFF і Bong-Ra; а також Anticartel у Ренні, де знаходиться PeaceOff, а пізніше Wasted [2] у Берліні та Bangface у Лондоні.

Брейккор піддавався змінам і розгалуженням. Багато нових виконавців брейккору (наприклад, Mochipet тощо) зосереджуються на мелодичних прогресіях і складному програмуванні барабанів, тоді як інші виконавці все ще зосереджуються на спотворених хардкорних брейкбітах і темних музичних впливах (таких як хеві-метал і індастріал). Виконавець Venetian Snares створив брейккор, змішаний з елементами класичної музики.[3][4]Інші виконавці, такі як Shitmat, Sickboy, DJ Scotch Egg і Drop the Lime[5] обирають інший напрямок у бік мешапу, хепі-хардкору та рейву, створюючи легше, гумористичніше звучання. Підйом музики чиптюну також поєднався з брейккором у таких виконавців, як Tarmvred. Сцена вільних вечірок у Великій Британії також виявила велику зацікавленість у створенні та розповсюдженні власних версій брейккору. Команди та лейбли, такі як Life4land, Hekate, Headfuk і Bad Sekta допомагали просувати сцену та звучання вперед, а також залучали низку міжнародних артистів для гри на вечірках і нічних клубах. Брейккор неухильно набирає популярності, а виконавці-початківці розкидані по Інтернету.[6]

У Breakcore: Identity and Interaction on Peer-to-Peer соціолог Ендрю Вілан зазначає, що Venetian Snares став «синонімом брейккору, тому альтернативні стилі відходять на другий план».[7] Він додає, що брейккор є найкращим прикладом музичного жанру. чий розвиток нерозривно пов’язаний з онлайн і пірінговим розповсюдженням.[8]

Виконавці

  • Awhoustic
  • Venetian Snares
  • Renard
  • Drumcorps
  • Rotator
  • Bong-Ra
  • Enduser
  • Shitmat
  • Xanopticon
  • Society Suckers
  • Passenger of Shit
  • Igorrr
  • SA†AN
  • Distimia
  • Sewerslvt
  • Rory in early 20s
  • goreshit
  • Acid Gvrl
  • the real burnt bread

Посилання

Примітки

  1. ↑ Reynolds, Simon (2013). Energy Flash: A Journey Through Rave Music and Dance Culture. Soft Skull Press. Ironically, the scene started as an offshoot of IDM, a.k.a. 'Intelligent Dance Music'.
  2. ↑ а б Matt Earp, "Breakcore: Live Fast", XLR8R, 20 July 2006. Access date: 8 August 2008.
  3. ↑ "Rossz Csillag Alatt Szuletett" review, Tiny Mix Tapes
  4. ↑ Detrimentalist! review, "Soundcheck", The Wire 293, July 2008, p. 60.
  5. ↑ Vivian Host, "Night Music", XLR8R 123, December 2008, p. 40.
  6. ↑ Whelan, Andrew (2008). Breakcore: Identity and Interaction on Peer-to-Peer. Cambridge Scholars Publishing.
  7. ↑ Whelan, Andrew (2008). Breakcore: Identity and Interaction on Peer-to-Peer. Cambridge Scholars Publishing. с. 264.
  8. ↑ Whelan, Andrew (2008). Breakcore: Identity and Interaction on Peer-to-Peer. Cambridge Scholars Publishing. с. 308.


Це незавершена стаття про музичний жанр.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).