Брадикінін

Брадикінін (грец. bradys — повільний + kinesis — рух) — нонапептид, який утворюється у крові людини при активації калікреїн-кінінової системи крові. Він впливає на розширення судин, внаслідок чого зменшується кров'яний тиск, викликає біль й звуження бронхів. До його складу входять наступні амінокислоти:

${\displaystyle \mathrm{A}\mathrm{r}\mathrm{g}}$ (2 залишки), ${\displaystyle \mathrm{G}\mathrm{l}\mathrm{y},\mathrm{P}\mathrm{h}\mathrm{e}}$ (два залишки), ${\displaystyle \mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o}}$ (три залишки) та ${\displaystyle \mathrm{S}\mathrm{e}\mathrm{r}}$.

2,4-Динітрофторбензол (реагент Сенгера) й карбоксипептидаза визначають аргінін як N-та С-кінцеву амінокислоту. Внаслідок неповного кислотного гідролізу брадикініну утворюються наступні ди- та трипептиди:${\displaystyle \begin{array}{c}\mathrm{P}\mathrm{h}\mathrm{e}\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{e}\mathrm{r},\mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o}\mathrm{-}\mathrm{G}\mathrm{l}\mathrm{y}\mathrm{-}\mathrm{P}\mathrm{h}\mathrm{e},\mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o}\mathrm{-}\mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o},\\ \mathrm{S}\mathrm{e}\mathrm{r}\mathrm{-}\mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o}\mathrm{-}\mathrm{P}\mathrm{h}\mathrm{e},\mathrm{P}\mathrm{h}\mathrm{e}\mathrm{-}\mathrm{A}\mathrm{r}\mathrm{g},\mathrm{A}\mathrm{r}\mathrm{g}\mathrm{-}\mathrm{P}\mathrm{r}\mathrm{o}\mathrm{.}\end{array}}$

Вміст брадикініну у міокарді збільшується у відповідь на короткочасну ішемію-реперфузію, що є одним з доказів його тригерної ролі у ішемічному прекондиціюванні. Фармакологічно індуковане збільшення у міокарді рівня ендогенного брадикініну й калідин-подібного пептиду підвищує стійкість серця до дії ішемії-реперфузії [1].

В той же час надмірне збільшення брадикініну в тканинах легень призводить до зростання виділення рідини з кровеносних капілярів і спричиняє набряк легень. Природним регулятором кількості брадикініна є, зокрема, ангіотензинперетворювальний фермент 2 (ACE2), рецептори якого вірус SARS-CoV-2 використовує для потрапляння в клітини-мішені^[1].

• Ікатібант

1. Маслов Леонид Николаевич — Роль брадикинина в механизме ишемического прекондиционирования сердца. Перспективы применения брадикинина в кардиохирургической практике.