Бортятин

село Бортятин
Панорамний вигляд на церкву Успіння Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Яворівський район
Тер. громада	Судововишнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46140070030039823
Основні дані
Засноване	1440
Населення	1561[1]
Площа	6 км²
Густота населення	260,17 осіб/км²
Поштовий індекс	81343[2]
Телефонний код	+380 3234[3]
Катойконіми	бортятинці[4]
Географічні дані
Географічні координати	49°48′28″ пн. ш. 23°23′37″ сх. д. / 49.80778° пн. ш. 23.39361° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	230 м[5]
Відстань до обласного центру	50 км[6]
Відстань до районного центру	21 км[6]
Найближча залізнична станція	Судова Вишня
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	81340, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Судова Вишня, пл. Івана Франка, 14
Карта
Бортятин
Бортятин
Мапа
Бортятин у Вікісховищі

Бортя́тин — село в Україні, у Судововишнянській міській громаді, Яворівського району, Львівської області^[7]. Населення становить 1561 особа (станом на 1 січня 2024 року)^[1]. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада^[7].

Станом на січень 1939 року у селі мешкало 2170 осіб, з них: 1700 українців, 250 поляків, 210 латинників та 10 юдеїв^[8], а наприкінці 1960-х років — 1785 осіб^[9]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 1535 осіб^[10], у 2024 році — 1561 особа^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[10]:

Село розташоване за 2 км на північ від міста Судова Вишня, за залізничною лінією «Львів-Перемишль»^[11], а також за 50 км від обласного центру, за 21 км від районного центру та 5 км від найближчої залізничної станції — Судова Вишня електрифікованій лінії «Львів — Мостиська II»^[6].

Кількість елементів інфраструктури в селі — це 15 вулиць з 489 будинками^[12].

Вулиці

Перша письмова згадка про Бортятин датована 1542 роком^[11], за іншими даними — до 1442 року^[9].

Військовий злочин польських вояків стався в Бортятині у 1919 році. Польські вояки під орудою поручника Абламовіча, побили та розстріляли українського вояка, який повертався з французького фронту та ночував у Петра Борущука. У цей самий день цими ж вояками були вбиті місцеві мешканці Іван Хом'як, Михайло Пайкало та Михайло Сидор.

15 червня 1934 року територія міста Судова Вишня розширена шляхом приєднання частини території села Бортятин^[13].

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Судова Вишня в Мостиському повіті Львівського воєводства^[14].

За радянських часів у селі була розміщена бригада колгоспу «Правда», який мав 2500 га земельних угідь, з них 1328 га орної землі. Напрям господарства — льонарсько-тваринницький. Працювали восьмирічна школа, середня школа сільської молоді, клуб та бібліотека^[9].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Судовишнянської міської територіальної громади^[15].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мостиського району, село увійшло до складу новоствореного Яворівського району^[16].   

В Бортятині з 1926 року й до смерті мешкали батьки Богдана Ігоря Антонича. Отець Василь Антонич (справжнє прізвище — Кіт^[17], помер у 1947 році) був парохом місцевої церкви Успіння Пречистої Діви Марії та громадським діячем. Він сприяв будівництву церкви та крамниці, що існують досі, організував церковний хор, проводив громадські заходи у свята, у Шевченківські дні, дбав про освіту. Повага до отця Василя була такою, що на похорон його єдиної дитини до Львова приїхали десятки бортятинців, а в повоєнний період могила священика та його дружини Ольги (померла у 1953 році) була впорядкована та доглянута вдячними односельцями. У 1987 році, у зв'язку з 50-ю роковиною смерті поета, Ігор та Ірина Калинці відвідали Бортятин, зібрали багатий біографічний матеріал щодо родини Антоничів^[18]. У 2009 році в приміщенні колишньої плебанії відкрито музей-садиба родини Антоничів — Бортятинську філію Львівського музею історії релігії.

• Церква Собору Пресвятої Богородиці, збудована у 1936 році зусиллями отця Василя Антонича^[11], за проєктом архітектора Василя Нагірного. У 1928-1939 роках парохом села був о. Василь Антонич. Нині церква перебуває в користуванні релігійної громади УГКЦ парафії Собору Пресвятої Богородиці.
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці, перебуває в користуванні релігійної громади ПЦУ парафії Успіння Пресвятої Богородиці^[19].

• Бехта Павло Антонович (нар. 1960) — український науковець, доктор технічних наук, професор Національного лісотехнічного університету України. Завідувач кафедри технологій деревинних композиційних матеріалів.

• Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.
• Василь Антонич-Кот (1879-1949) — український греко-католицький священик, батько Богдана-Ігоря Антонича. Похований на сільському цвинтарі.

• 
  Музей-садиба родини Антоничів
• 
  Алея за мотивами поезій українського поета Б.-І. Антонича
• 
  Меморіальна таблиця Б.-І. Антоничу на фасаді будівлі музею
• 
  Портал церкви Успіння Пресвятої Богородиці
• 
  Дзвіниця церкви

• Горпинич В. О. Назви жителів в українській мові: Питання словотвору, слововживання та нормування / В. О. Горпинич. — Київ : Вища школа, 1979. — С. 29.
• Бортятине // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 494.
• Зілінський В. Бортятино // В борні за Україну (Мостищина). — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2006. — С. 115-118. — ISBN 966-538-078-8.
• Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 50. — ISBN 3-447-02376-7.
• Крівава Книга Ч. 1. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року. — Відень : Видання Уряду Західно-Української Народної Республіки, 1919. — С. 10.
• Олена Гутик. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? // Високий замок. — 2014. — № 146 (5210). — С. 10.
• Данило Ільницький. В Антонича на батьківщині // Дзвін. — 2014. — № 10. — С. 135—141.

• Село Бортятин, Львівська область, Яворівський район, Судововишнянська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 9 лютого 2025.