Бородавочник
| Бородавочник | |
|---|---|
| |
| Бородавочник африканський | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Свиневі (Suidae) |
| Триба: | Phacochoerini |
| Рід: | Бородавочник (Phacochoerus) Cuvier, 1826 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Phacochoerus
| |
Борода́вочник[1] (Phacochoerus) — рід диких африканських парнокопитних родини свинячих (Suidae). Тіло довжиною (без хвоста) до 1,5 м, висота в плечах — 0,7 м, маса від 50 до 100 кг, вкрите щетиною; ікла верхньої щелепи великі, загнуті вгору, по боках голови по три бородавчасті шкірні вирости, звідки й назва. Нічні тварини, живуть невеликими стадами в лісах, чагарниках, степах, прибережних заростях; всеїдні. Об'єкт мисливства; використовується м'ясо і шкіра.
Бородавочники, що пережили низку нині вимерлих африканських свиней, стали спеціалізованими травоїдами, які адаптували свої звички та раціон до екстремальних сезонних і регіональних відмінностей у трав'янистих екосистемах[2].
- Бородавочник африканський (Phacochoerus africanus) поширений від Сахари до Замбезі,
- Бородавочник ефіопський (Phacochoerus aethiopicus) — у Південній Африці.
Примітки
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 153.
- ↑ Kingdon, J. The Kingdon Field Guide to African Mammals: Second Edition. — Bloomsbury Publishing, 2019. — 640 с. — ISBN 9781472979001.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).