Боровани
| Місто | |
|---|---|
Боровани Borovany | |
Прапор
Герб
| |
| Координати 48°53′55″ пн. ш. 14°38′32″ сх. д. / 48.898675230282° пн. ш. 14.642272395582° сх. д. | |
| Країна | |
| Край | Південночеський |
| Округ | Чеське Будейовіце |
| Межує з | Petříkovd, Jíloviced, Olešniced, Strážkoviced, Тргове-Свіни, Mladošoviced, Ostrolovský Újezdd, Ledeniced |
| Внутрішній поділ | |
| Перша згадка | 1186[5] |
| Площа | 42,332733 км²[2] |
| Висота центру | 522 м |
| Водойма | Stropniced |
| Населення | 4184 осіб (1 січня 2025)[3] |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+1 |
| Поштовий індекс | 373 12[4] |
| Автомобільний код | C |
| GeoNames | 3078957 |
| OSM | r437840 ·R |
| Код LAU (NUTS) | CZ544281 |
| Офіційний сайт | borovany-cb |
Боровани Боровани (Чехія) | |
![]() | |
| | |
Боровани (чес. Borovany) — місто у Чехії, розташоване в окрузі Ческе Будейовіце Південночеського краю. Мала батьківщина національного героя чеського народу гуситського лідера Яна Жижки.
Історія
Перша письмова згадка про Боровани відноситься до 1186, коли поселення ввійшло у список володінь Цветльского абатства. У 1291 Боровани вже перебували у володінні Вока з Борован, який був, швидше за все, представником крумловської гілки роду Вітковичі, а в 1327 село купив інший представник цього роду Вілем I з Ландштейна. Його син Вітек II з Ландштейна в 1359 продав Боровани іншій гілці роду — Рожмберкам, які включили поселення до складу свого Новоградського панства.
В кінці XIV століття Боровани були поділені між кількома власниками, а у 30-х роках XV століття єдиним власником став голландський купець Петр Ліндський, що оселився в Чеське Будейовице. Він у 1455 зі схвалення короля Владислава заснував Борованський монастир августинців. Згідно з волею Петра Ліндського все його майно після смерті перейшло у власність монастиря. У 1564 монастир був ліквідований Вілемом з Рожмберка, а монастирські володіння забрані у його власність. У Борованах був назначений Рожмберкський управитель.
У 1578 владарж Вілем із Рожмберка надав Борованам статус міста і герб, на якому зображена, зокрема, п'ятипелюсткова червона троянда Рожмберків. Після зникнення цього роду у 1611 більшість їх володінь, включаючи Боровани, успадкували Швамберки. Володіння Швамберків, зокрема Боровани, були конфісковані королем в 1620 за участь представників роду у Повстанні чеських станів. Згодом король Фердинанд III передав Боровани з навколишніми селами відновленому в 1630 Борованському монастирю, підтвердивши при цьому деякі старі міські привілеї Борован і надавши нові.
Масштабна будівельна діяльність по відновленню міста, зруйнованого у Тридцятилітній війні, була розпочата монастирем аж у XVIII столітті. У другій половині століття в місті було зведено будівлю Прелатури — резиденції пробста Борованського монастиря. Після того, як внаслідок реформи Йосифа II монастир був повторно скасований у 1785, його володіння викупив князівський рід Шварценберків, які перебудували Прелатуру в замок-палац.
У 1850 місто Боровани стали самостійним муніципалітетом у складі Ческе Будейовіцького округу і судового округу з центром в Тргове-Свіни. Відкриття в 1869 залізниці, що проходить через Боровани, сприяло подальшому розвитку міста і призвело до збільшення видобутку діатоміту в його околицях. Після проголошення Чехословацької республіки в 1918 році видобуток і переробка діатомиту була передана акціонерному товариству «Calofrig».
У 1973 році Боровани офіційно отримали статус міста.
Пам'ятки міста та округи
- Парафіяльний костел Відвідин Діви Марії
- Ганебний стовп
- Борованський замок
- Місце народження Яна Жижки в Троцнові

Частини міста
- Боровани
- Палац
- Глубока-у-Борован
- Радоштіце
- Троцнов
- Тршебеч
- Врцов
Галерея
-
Ратуша -
Костел Відвідин Діви Марії -
Пам'ятник Яну Жижці -
Замок -
Борованський замок, колишня Прелатура монастиря -
Подвір'я колишнього монастиря августинців
-
Пам'ятник Яну Жижці у Троцнові.
Населення
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ а б в г д е Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
