YaChudo

Борис Грох

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грох.
Борис Грох
Народився1995[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьхудожник
Magnum opusРусскій воєнний корабль, іді… ! Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтborisgroh.com
Поштова марка України (2022) за малюнком Бориса Гроха

Борис Грох (нар. Євпаторія, Україна) — український художник. Переможець народного голосування за ескіз для поштової марки «Русскій воєнний корабль, іді… !» (2022)[2][3].

Життєпис

Борис Грох народився у місті Євпаторії.

Закінчив Кримське художнє училище імені Н. С. Самокіша.

Живе у Львові.

Творчість

Борис Грох — український художник, який працює як у цифровому форматі, так і з традиційними техніками. Більшість його робіт зображають похмурі спальні райони, населені дивними істотами. Одна з основних тем картин Гроха — це велетенський скелет, що блукає в повсякденному оточенні міського життя, проявляючи цікавість, сум і самотність[4].

12 серпня 2020 року, після протестів у республіці Білорусь, Борис Грох намалював портрет Лукашенка, який набув значної популярності в мережі. Художник зобразив Лукашенка з закривавленим обличчям і гострими зубами[5].

11 березня 2022 року Грох став переможцем конкурсу від Укрпошти на тему «Русскій воєнний корабль, іді… !»[6][7], присвяченого обороні українськими військовими острова Зміїний. Винесена в тему фраза стала одним з символів боротьби з російськими окупантами[8].

Грох, чия творчість має меланхолійний і дистопічний характер, прагнув створити образ, що відображає дух боротьби Давида проти Голіафа, який став символом спротиву України та викликав міжнародне засудження російської агресії.[9]

«Я хотів, щоб це було мистецьке зображення, але водночас максимально наближене до реальності. Я почав досліджувати корабель, вивчав його розміри та силует. Хотів передати образ маленької людини перед величезним невідомим ворогом, що стоїть проти гіганта», — розповідав художник.[9]

У зображенні берега та моря він використав кольори українського прапора — жовтий і синій.[9]

Ще до створення знаменитої марки він здобув репутацію завдяки своїм роботам, зокрема обкладинкам альбомів Lost Symphony— музичного колективу, що поєднує класичну музику та метал, заснованого мультиінструменталістом і продюсером Бенні Гудманом. Як художник, він створював оформлення для музичних альбомів, книг та ігор, співпрацюючи з Osprey Publishing[10], De Arma, Timeworn та іншими.

Примітки

  1. ↑ Young Ukrainian designer puts his stamp on the country's war effort — El Segundo: 2022. — ISSN 0458-3035; 2165-1736
  2. ↑ Обрано ескіз для поштової марки «Русский военный корабль, иди на#уй!» [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // Укрпошта. — 2022. — 12 березня.
  3. ↑ Визначений переможець ескізу для поштової марки на тему «військово-корабельного» мему [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2022. — 12 березня.
  4. ↑ phiesta (24 червня 2021). "Визуальная некромантия": пугающий мир цифрового художника Бориса Гроха. БигПикча НОВОСТИ В ФОТОГРАФИЯХ (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
  5. ↑ Белорусский протест в 8 произведениях искусства.
  6. ↑ Автор марки «Рускій воєнний корабль, іді…», хто він: пророцькі картини художника Бориса Гроха. kinowar.com (рос.). 12 березня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  7. ↑ Укрпошта обирає дизайн марки «Рускій воєнний корабль, іді…». Встигніть проголосувати. kinowar.com (рос.). 10 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  8. ↑ Визначений переможець ескізу для поштової марки на тему «військово-корабельного» мему. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  9. ↑ а б в Young Ukrainian designer puts his stamp on the country's war effort. Los Angeles Times (амер.). 16 травня 2022. Процитовано 29 березня 2025.
  10. ↑ osprey.com. When Nightmares Come. Osprey Publishing (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2024. Процитовано 29 березня 2025.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).