Борг Україні
Борг Україні (рос. Долг Украине) — вірш Володимира Маяковського, написаний у 1926 році.
Передумови
За твердженнями радянських джерел, Маяковський «палко любив Україну»[1], глибоко шанував український народ[2][3], завжди з любов'ю говорив про українську літературу і радів її успіхам[4], і не раз виступав у різних містах. Особливо часто він бував у Києві та Харкові: у січні 1926 року (після повернення з Америки) він ділився враженнями про свою подорож, а наприкінці того ж року виступив із розмовою-доповіддю «Як писати вірші?».[1] Предки поета походили з України[5].
Історія
31 жовтня 1926 року у газеті «Известия» надруковано вірш «Борг Україні»[6] (№ 252)[7].
Маяковський багаторазово читав «Борг Україні» на виступах у Харкові, ці рядки «незмінно викликали овацію»[8].
Зміст
Вірш містить відсилання на гоголівські твори[9][10].
На думку радянських джерел, поет писав, що для кожної радянської людини необхідно знати життя та культуру братського українського народу[11]. Маяковський закликав вивчати українську мову[12].
А також «гостро бичував» тих, хто зневажливо ставився до українського народу, його культури та мови[13]; «з їдкою іронією відгукується про тих „москалів“, які, захоплюючись західною буржуазною культурою, не знають культури Радянської України»[14].
Почуття «патріотичної гордості охоплює поета, коли він уявляє собі грандіозний розмах Дніпробуду»[15].
У вірші поет мужньо зізнається, що «знаний [про Україну] груз у русского тощ»[16].
Оцінки
Український радянський літературознавець Хінкулов Леонід Федорович охарактеризував вірш так: «пройнятий потужним дружнім почуттям», «ще одне свідчення глибокої та щирої симпатії поета до України, українського народу та його культури, до його соціалістичних звершень».[17]
За оцінкою літературно-художнього журналу ВУСПП «Красное слово» поет «вважає обов'язком раз назавжди розгромити брехню, яка розповсюджується про українську мову». Це місце «написано особливо сильно».[18]
За твердженням Василя Минка, після написаного поетом славнозвісного вірша «Борг Україні» він «став одразу „нашим“, рідним. Усі ми з гордістю, як молитву, читали його золоті слова про українську мову...»[19].
Переклади на українську мову
Вірш перекладали Леонід Первомайський, Володимир Коломієць, Роман Лубківський, Дмитро Павличко,[20] а також Гео Шкурпій, Павло Якимчук, Гліб Сітько, Оксана Ющук[21].
Примітки
- ↑ а б «Знаете ли вы украинскую ночь?» // Лавут П. И. Маяковский едет по Союзу. — 2-е издание — М.: Советская Россия, 1969. — С. 124.
- ↑ Волков-Ланнит Л. Ф. Вижу Маяковского — М.: Искусство, 1981. — С. 212.
- ↑ Розвиток української культури за роки Радянської влади. — К.: Наук. думка, 1967. — С. 94.
- ↑ Нерушимое братство (К 300-летию воссоединения Украины с Россией) // Рильський М. Т. Зібрання творів у двадцяти томах / Редкол.: Л. М. Новиченко (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — Т. 12—18: Наука. Критика. Публіцистика. — Т. 18: Публіцистика 1953—1964 / Упоряд. І. П. Березовський; Ред. тому С. Л. Зубков. — 1988. — 760 с.: іл. — ISBN 5-12-009270-5 (Т. 18). — ISBN 5-12-009271-3 (в опр.). — 4 крб. 40 к. — 5350 пр. — С. 54.
- ↑ В мире Маяковского: сборник статей: [посвящен 90-летию со дня рождения В. В. Маяковского] / составители: Ал. Михайлов, Ст. Лесневский; художник Александр Лаврентьев. — Москва: Советский писатель, 1984. — Кн. 1. — 463 с.: ил. — 50000 экз. — С. 370.
- ↑ 1926 // В. Катанян. Маяковский. Литературная хроника. — М.: «Советский писатель», 1945. — С. 168.
- ↑ Маяковский В. В. Полное собрание сочинений в 13-ти томах. Том 7. В. п. 1925—1926. — M., 1958. — С. 229—231, 512
- ↑ С. Тельнюк. Павло Тичина: біографічна повість. — К., 1979. — С. 185.
- ↑ Тренин В. В мастерской стиха Маяковского. — М.: Советский писатель, 1937. — С. 89.
- ↑ Гоголь в стихах Маяковского // Литературное наследство. Том 65: Новое о Маяковском. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1958. — С. 398.
- ↑ Матеріали до вивчення історії української літератури: посіб. для філолог. ф-тів ун-тів та пед. ін-тів; в 5 т. — Київ: Рад. шк., 1959—1966. —Т. 5, Кн. 1: Радянська література / упоряд.: А. О. Іщук, П. М. Сіренко, П. П. Кононенко. — 1963. — С. 18.
- ↑ Очерк истории украинской советской литературы / [Ред. коллегия: А. И. Белецкий и др.]. — Москва: Изд-во Акад. наук СССР, 1954. — С. 11.
- ↑ История Украинской ССР: В 2 т. / Глав. ред. коллегия: К. К. Дубина (глав. ред.) [и др.]; [АН УССР. Ин-т истории]. Т. 2 / Ред. коллегия: П. П. Гудзенко и др.. — Киев: Наук. думка, 1969. — 898 с., 14 л. ил., карт.: ил.. — С. 339.
- ↑ Н. И. Кравцов. Русско-украинские литературные связи // Краткие сообщения. — Институт славяноведения АН СССР, 1955. — Вип. 16. — С. 60—61.
- ↑ Изучение творчества Владимира Маяковского: пособие для учителей / П. К. Сербин. — Киев: Рад. школа, 1976. — С. 43.
- ↑ Всесоюзна консолідація літератур: іст.-літ. нарис / М. І. Пригодій. — К.: Рад. письм., 1972. — С. 234.
- ↑ Хинкулов Л. Ф. Золотые ворота Киева: новое о русских писателях в Киеве: очерки. — К., 1988. — С. 120, 129.
- ↑ Красное слово (рос.). Госиздат Украины. 1930. с. 110.
- ↑ Літературні посестри родичаються // Минко В. П. Вибрані твори в двох томах. Том перший: Повісті, спогади, портрети. / Передм. Д. Вакуленко. —К.: Дніпро, 1981. — С. 295.
- ↑ Автор:Володимир Маяковський — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 1 лютого 2026.
- ↑ Маяковський В.В. | Борг Україні. truk.com.ua. Процитовано 1 лютого 2026.
Джерела
- Маяковский В. В. Полное собрание сочинений в 13-ти томах. Том 7. В. п. 1925—1926. — M., 1958. — С. 229—231, 512.
- Живий серед живих: Володимир Маяковський та його українські зв'язки / М. Левченко. — Київ: Радянський письменник, 1973. — С. 33, 39.
Література
- Тренин В. В мастерской стиха Маяковского. — М.: Советский писатель, 1937. — С. 89.
- Карпов А. С. О стихе Маяковского. Принципы, ритмические организации. — Калуга: Книжное издательство, 1960. — С. 88.
- Долг Украине // В. В. Маяковский. Соч. в трех томах. — Москва, 1965. — Том 2. — С. 102 —104.
- Дрейден С. Д. Музыка — революции: научное издание. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Сов. композитор, 1970. — С. 113.
- Методика преподавания русского языка и литературы в школе: респ. науч.-метод. сб. — Киев, 1974. — Вып. 9. — С. 24, 26.
- Маяковский В. В. Киев. Долг Украине // Год Украины в России: Альманах. — Н. Новгород: Штрих, 2002. — С. 400.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).