Бомбосховище

Бомбосховище
Бомбосховище у Вікісховищі

Бомбосхо́вище — захисна споруда, об'єкт цивільної оборони, служить для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів, уламків зруйнованих будівель і згубної дії отруйних газів.

За останньою ознакою є прямим спадкоємцем сховищ від газової атаки, що будувалися в 1920-ті — першій половині 1930-х років. Будувалися з 1930-х по 1940-ві роки і згодом багато перепрофілювалися під сховища від ядерної зброї.

Бомбосховища були широко поширені в період Другої світової війни. Окрім спеціально побудованих бомбосховищ та пристосованих під захисну споруду підвалів, в деяких великих містах як бомбосховища використовували приміщення метрополітену.

Довоєнна класифікація захисних споруд в СРСР:

• Бомбосховища I категорії: захист від усіх видів впливів засобів нападу з повітря, в тому числі від прямого попадання важких фугасних бомб. Зазвичай будуються з розрахунком на бомби 100–250 кг;
• Бомбосховища II категорії — огороджувальні від ударної хвилі, осколкової і отруйної дії, обвалення будівель, пожеж; не розраховане на пряме попадання бомби;
• Сховища хімічного захисту, в тому числі протигазові (захисні) кімнати і хімпалатки.

Ізраїль вимагає з 1951 року, щоб усі будівлі мали бомбосховище. Вся медична та освітня інфраструктура в країні підготовлена для хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної небезпек. Наприклад, кожна хірургічна кімната побудована так, щоб витримати пряме влучання ракети.^{[прояснити: ком.]} Деякі сховища побудовані за принципом сховища закритого циклу та здатні очищати повітря від хімічного забруднення протягом короткого часу. Всі приватні та державні сховища повинні мати системи фільтрації повітря. Цивільні бомбосховища переважно також обладнанні всім для того, щоб їх використовували як ігрові кімнати в мирний час, тому діти відчувають себе комфортно в будь-який час коли перебувають там та не лякаються, коли відбуваються якісь бойові дії.^{[1][2][3][4][5]}

У листопаді 2022 року Група громадського моніторингу ОЗОН запустила першу національну кампанію моніторингу укриттів, яка тривала до квітня 2023 року.

Перевіряли доступність та базову якість укриттів щоб зафіксувати поточний стан споруд цивільного захисту та допомогти державі й органам місцевого самоврядування забезпечити рівний доступ до укриттів для всіх громадян України. Кампанія відбулась у 8 містах: Київ, Львів, Одеса (та місто Роздільна в Одеській області), Черкаси, Миколаїв, Суми та Запоріжжя; та охопила більше 130 активних громадян, яким не байдужа ситуація з укриттями у їхньому місці. З вересня по грудень 2023 року відбулася друга хвиля оцінювання.^[6]

У всіх містах різний відсоток укриттів, які вдалося знайти за адресами, відміченими на мапі укриттів, але він у жодному з міст не вищий за 89%. З даних чітко видно, що залежно від міста 11–34% укриттів фактично неможливо знайти та ідентифікувати як такі.

Миколаїв визнали одним із найгірших обласних центрів за доступністю укриттів. Лише 7% із досліджених бомбосховищ там були відкритими.^[7] У відносно безпечніших Черкасах та Львові відсоток відкритих укриттів сягав 41% та 25%, в Одесі — 77%.

Станом на липень 2026 року, в Україні доступно 49443 укриттів.^[8]

Станом на 2022 рік, у Великій Британії налічувалось близько 408 житлових будинків з власним ядерним укриттям, 98 з яких розташовані на південному заході Англії.^[9]

Під час другої світової війни Джоном Бейкером було створено унікальну конструкцію, яка називалась «Сховище Моррісона» на честь Герберта Моррісона, який на той час був міністром безпеки. Це були спеціальні захищені ліжка, здатні врятувати життя під час бомбардування. Також цю конструкцію ще називали «стіл Моррісона». Мотивацією до створення конструкції стало те, що не всі житлові будинки на той час були обладнані підвалами, всередині яких люди могли б вижити під час бомбардувань нацистів. Тому Джон Бейкер вирішив розробити спеціальну конструкцію, що являла собою, по суті, міні бомбосховище-ліжко. ^[10]

Також місцеві жителі користувалися бомбосховищами Андерсена. Ці приватні укриття були розроблені для встановлення в кінці заміського саду і вміщували до 6 осіб. Виготовлялося сховище з листів гофрованого заліза, та було спроектовано таким чином, щоб домовласник міг легко його зібрати. Щоб бути повністю ефективним, укриття потрібно було викопати в ямі глибиною 4 фути (1, 22 ми) , а зверху насипати землю, щоб забезпечити укриття від вибухів бомб поблизу. Багато людей садили зверху овочі, максимально використовуючи землю, насипану на своїх імпровізованих бліндажах. Під час Другої світової війни по всій Британії було зведено близько 3 мільйонів укриттів Андерсона. ^[11]

Останні роки у Китаї влітку вирує аномальна спека, температура повітря становить 35-40 градусів. Аби якось полегшити життя містян, влада Китаю вирішила відкрити бомбосховища часів другої світової війни та переобладнати їм під місця відпочинку.^[12]

• 
  Бункер Маленький Берлін (Нім. Kleines Berlin)
• 
  Двоє інженерів вивчають макет нового укриття, 1950 рік.
• 
  Шведський план укриття розрахований на 360 осіб, 1978 рік.
• 
  Знак сховища
• 
  Вхід до одного із сховищ Стокгольм, 2012.
• 
  Санкт-Петербург, бомбосховище другої половини XX ст.
• 
  Укриття-сховище одного з навчальних закладів Києва. Фото 2024 року

• Сховище цивільної оборони
• Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
• Надзвичайна ситуація
• Кодекс цивільного захисту України
• Цивільна оборона
• Ліквідація надзвичайної ситуації
• Катастрофа
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій
• Воєнний стан
• Стан війни
• Цивільна оборона
• Цивільний захист
• Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва
• Бункер

• Уряд ввів стан підвищеної готовності в країні /Уніан/ [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Бомбосховища міста Києва [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Столична влада приводить бомбосховища Києва у належний технічний стан [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• В Киеве бомбоубежища могут спасать чиновников и рабочих /Подробности-ТВ/ [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• В Киеве полным ходом проверяют бомбоубежища. /Видео/ [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Командный бункер Киевского метрополитена [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]