Бойко Володимир Богданович
| Володимир Богданович Бойко | |
|---|---|
 Володимир Бойко у 2012 | |
| Народився | 16 лютого 1985 (41 рік) Тернопіль |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка Тернопільський національний економічний університет Львівський регіональний інститут державного управління Академії державного управління при Президентові України Державний торговельно-економічний університет |
| Посада | народний депутат України[1]  |
| Військове звання | Сержант |
| Партія | Батьківщина |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Володи́мир Богда́нович Бо́йко (нар. 16 лютого 1985, Тернопіль) — український політик. Народний депутат України VII скликання. Член партії ВО «Батьківщина».
Біографія
Володимир Бойко народився 16 лютого 1985 року в Тернополі в багатодітній українській родині. Його батьки — Богдан і Наталія Бойки — обидва походять із родин, постраждалих від радянських репресій. Батько понад 30 років працює водієм поштової машини, а мати — техпрацівником.
Володимир Бойко закінчив середню загальноосвітню школу № 16 м у Тернополі (1992-2002). Вищу юридичну освіту отримав у Галицькому коледжі імені В'ячеслава Чорновола (спеціальність «Правознавство», 2006) та Львівському національному університеті імені І. Франка (юридичний факультет, 2007–2010). У 2011 році закінчив юридичний факультет Тернопільського національного економічного університету.
У 2003-2004 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.
Згодом, для роботи у сфері державного управління, здобув додаткову освіту: у 2019 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», а у 2022 році — Державний торговельно-економічний університет за освітньою програмою «Публічні фінанси».
Політична діяльність
Ще у шкільні роки активно долучився до політичної діяльності. Брав участь в опозиційних акціях «Повстань, Україно!», «Україна без Кучми», а також у численних мітингах у Тернополі та районних центрах області.
Член партії «Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина“» з моменту досягнення повноліття. Від березня 2005 до грудня 2007 року був членом бюро Тернопільської міської організації партії. Із жовтня 2005 року — член бюро Тернопільської обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина“». У квітні 2006 року став заступником голови, а в січні 2008 року — першим заступником голови Тернопільської обласної організації партії.
Від квітня 2005 до грудня 2007 року очолював Тернопільську обласну молодіжну організацію «Батьківщина молода». Із грудня 2007 року — її почесний голова.
Із квітня 2008 року очолює Тернопільську обласну громадську організацію «Мальовниче Тернопілля». Організація займається краєзнавчою діяльністю: досліджує історію населених пунктів Тернопільської області, збирає відомості про життя й діяльність відомих уродженців краю, регіональні традиції, архітектурні пам’ятки, релігійні центри та об’єкти природно-заповідного фонду. Метою цієї роботи є популяризація туризму в області.
У 2006–2009 роках був депутатом Тернопільської обласної ради п’ятого скликання, обраним від Блоку Юлії Тимошенко. Входив до складу президії ради, очолював постійну депутатську комісію з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи обласної ради, а також був заступником керівника фракції «Батьківщина».
Працював помічником-консультантом народного депутата України, заступником і першим заступником голови Тернопільської обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина“», а також керівником приватного підприємства.
Від 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 року був народним депутатом України VII скликання, обраним в одномандатному виборчому окрузі № 165 із результатом 39,52 % голосів[2]. Очолював підкомітет з питань Регламенту Верховної Ради України та парламентських процедур Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України[3].
8 лютого 2015 року був мобілізований до Збройних сил України. Від 18 березня 2015 до 5 квітня 2016 року проходив службу у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади в зоні проведення антитерористичної операції.
Із квітня 2016 року працював у Державній аудиторській службі України. У березні 2017 року його призначили начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Із листопада 2020 року працює в Державній казначейській службі України. У липні 2021 року став директором юридичного департаменту ДКСУ.
25 лютого 2022 року був удруге мобілізований до Збройних сил України.
Сім'я
Одружений. Разом з дружиною Ольгою виховує сина Ярослава (нар. 2006) і доньку Анну-Марію (нар. 2009).
Примітки
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Володимир Бойко | Про все. provse.te.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 20 липня 2026.
- ↑ Coming Soon - Start Bootstrap Theme. batkivshchyna.te.ua (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2024. Процитовано 20 липня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).