YaChudo

Бобир Андрій Матвійович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Бобир Андрій Матвійович
Бобир Андрій Матвійович (фото 1970)
Народився13 грудня 1915 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ничипорівка, Черняхівська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 травня 1994 (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
 СРСР
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмузикант, музичний педагог, бандурист, фольк-музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНМАУ «Київська консерваторія» Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніМошик Микола Григорович і Павлусенко Андрій Трохимович Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНМАУ «Київська консерваторія» Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиНародний артист УРСР

Андрі́й Матві́йович Боби́р (13 грудня 1915, Ничипорівка Пирятинського пов. Полтавської губ. — 18 травня 1994, Київ) — український співак-бандурист, диригент, педагог. Народний артист Української РСР (1986).

Життєпис

Бобир Андрій. Під час Другої світової війни льотчик Червоної армії

Навчався в Київському музично-театральному технікумі яку закінчив в 1941. Закінчив Київську консерваторію по класу Григорія Верьовки та Г.Компанійця (1947), та аспірантуру (1951).

Диригент — Андрій Матвійович Бобир (Жовтневий палац, Київ, 1974)

1946—1963 — художній керівник Ансамблю бандуристів Українського радіо, З 1965 — художній керівник і головний диригент Оркестру народних інструментів Українського радіо[1]. 1949—1979 — викладач Київської консерваторії, з 1992 — працівник Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Народний артист УРСР (1986).

Автор понад 500 обробок народних пісень і танців, п'єс для бандури.

Серед учнів А. Омельченко, В. І. Войт, Ю. Гамова, М. Гвоздь, В. Герасименко, Ю. Демчук, В. Кухта, В. Лобко, Н. Москвіна, Н. Павленко, А. Омельченко, В. Третякова, Анатолій Грицай, В. Кухта, В. Лобко та інші.

В репертуарі думи Маруся Богуславка, про втечу трьох братів з Азова, Про Леніна та інші. Зробив понад 500 обробок пісень і танців та п'єс для бандури.

Мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», у виконанні Андрія Бобира, стала музичними позивними Українського радіо в Другу світову війну (радіо «Дніпро») й донині є позивними Першого каналу Українського радіо та Всесвітньої служби радіомовлення України).

Примітки

  1. ↑ Павлович, Храпко Віталій (31 січня 2007), Українська: (2)Оркестр народних інструментів Держтелерадіо УРСР (1965-1992), архів оригіналу за 4 лютого 2017, процитовано 7 лютого 2017

Література



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).