YaChudo

Боббі Морроу

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Боббі Морроу
Боббі Джо Морроу
англ. Bobby Morrow Редагувати інформацію у Вікіданих
Боббі Морроу у 1956 році
Боббі Морроу у 1956 році
Боббі Морроу у 1956 році
Загальна інформація
НаціональністьСША
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 жовтня 1935 (91 рік)
Гарлінген, Техас, США
Помер30 травня 2020[1][2][…] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Беніто, Камерон, Техас, США[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст186 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага75 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materAbilene Christian Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
КраїнаСША
Вид спортулегка атлетика
ДисциплінаСпринт
Завершення виступів1958
CMNS: Боббі Морроу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Боббі Джо Морроу (англ. Bobby Joe Morrow; 15 жовтня 1935, Гарлінген, Техас, США, — 30 травня 2020) — колишній американський спринтер, володар трьох золотих медалей Олімпійських ігор в Мельбурні 1956 року. Морроу був названий «домінуючим спринтером 1950-х років» і «самим розслабленим спринтером усіх часів, навіть більшою мірою, ніж його герой Джессі Оуенс».

Біографія

Боббі Джо Морроу народився в Гарлінгені та виріс на фермі в Сан-Беніто у Техасі. До того як стати спринтером Морроу грав в американський футбол за середню школу Сан-Беніто. Згодом Морроу став спринтером у християнському університеті Абіліна і членом чоловічого клубу Frater Sodalis.

Морроу виграв у 1955 році титул чемпіона Любительського легкоатлетичного союзу (AAU) у бігу на 100 ярдів. Його найуспішніший сезон був в 1956 році, коли він був обраний «Спортсменом року» журналом Sports Illustrated. Морроу виграв спринтерський дубль в національному чемпіонаті коледжів і захистив свій титул чемпіона AAU. Потім Боббі Морру вирушив на літні Олімпійські ігри 1956 року в Мельбурні, де він був лідером американської спринтерської команди і виграв три золоті медалі[6]. Першу золоту медаль він виборов у бігу на 100 метрів, другу — в бігу на 200 метрів, повторивши світовий рекорд на дистанції, третю (в складі американської команди) — в естафеті 4 х 100 метрів з новим світовим рекордом.

Після трьох перемог на Олімпіаді Морроу став дуже популярний — з'явився на обкладинках журналів Life, Sport і Sports Illustrated. Він був запрошений на шоу Еда Саллівана і Артура Годфрі, а також виступив на спільному засіданні обох палат законодавчого зібрання Техасу[7].

Успіх Морроу на національному рівні тривав і після Олімпійських ігор, але він пішов зі спорту у 1958 році, щоб стати фермером і теслею. Боббі Морроу спробував повернутися в збірну перед Олімпійськими іграми 1960 року, але не пройшов кваліфікаційний відбір до олімпійської збірної США.

У жовтні 2006 року відкрито новий стадіон на 11 тисяч місць у середній школі Сан-Беніто, який названий на честь Боббі Морроу[8].

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).