YaChudo

Бйоркезунд

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

швед. Björkösund
рос. Бьёркезунд
фін. Koivistonsalmi
Вид з Великого Березового острова на протоку Бйоркезунд
Вид з Великого Березового острова на протоку Бйоркезунд
Розташування
РозташуванняФінська затока, Балтійське море
Прибережні країниРосія Росія
Розміри
Ширина1,5–5 км
Мапа
Мапа

Бйоркезунд (рос. Бьёркезунд, швед. Björkösund, фін. Koivistonsalmi — «березова протока») — протока у Балтійському морі, а саме у Фінській затоці. Вона знаходиться в межах морських кордонів Росії та відділяє Березові острови від Карельського перешийка на материку. Ширина протоки залежно від місця становить від 1,5 до 5 кілометрів.[1]

Захищена від погоди відкритого моря, протока Бйоркезунд протягом довгої історії була зручним місцем для порту, і сьогодні в ній розташований Приморський порт, один із головних портів Росії для транспортування нафти.[2][3]

Гідрологічний стан

Температура поверхні води в Бйоркезунді влітку становить 11–20 °C у червні та 18–20 °C у серпні (хоча дослідження як 2018, так і 2022 року виявили й поодинокі холодніші місця). Солоніша вода в протоці іноді рухається проти основної течії, через що тепліша й солоніша вода іноді опиняється на дні протоки.[4][5]

Згідно з дослідженням 2018 року, солоність води в протоці Бйоркезунд становила 1–4‰ у поверхневому шарі та 3–5‰ на глибині 10 метрів. Солоніша вода надходить до протоки переважно вздовж материкового узбережжя, найбільш солоними є західна та південно-східна частини протоки. Також дно протоки є солонішим за середнє значення.[6] Прісніша вода знаходиться в центрі протоки та біля Великого Березового острова, звідки вона рухається далі у Фінську затоку.[4][5]

Вміст кисню в протоці Бйоркезунд (станом на 2022 рік) становив у середньому 9,1 мл/л на поверхні води (значення коливалися від 7,7 до 10,6 мл/л) і 8,4 мл/л у глибоких шарах (від 7,3 до 9,6 мл/л). Густина води в протоці в середньому становила 0,5 кг/м³ на поверхні та 1,5 кг/м³ на глибині 10 метрів. Найбільша виміряна густина на поверхні становила 1,8 кг/м³, на глибині 10 метрів — 3 кг/м³; найменша густина на поверхні — 0 кг/м³, на глибині 10 метрів — 1 кг/м³.[5]

Середня концентрація фосфору в протоці становила 10 мікрограмів на літр. Вищою вона є в південно-східній частині Бйоркезунда (21 мкг/л), що, ймовірно, пов'язано зі стічними водами з Приморська.[6] У 2017 році чисельність фітопланктону в протоці становила 1122 – 27 875, а біомаса — від 132 до 2598 г/м³. Незважаючи на активний нафтовий транспорт у протоці, держава досі не виявила значного забруднення.[7]

Історія

Шведські та російські кораблі під час битви у протоці Бйоркезунд у 1790 році

Бйоркезунд став важливим морським шляхом ще за часів епохи вікінгів, коли на острові Койвісаарі (сучасний Великий Березовий острів, також відомий як Бйорке), що лежав на шляху зі варягів у греки, була заснована факторія. До XIII століття тодішнє багатонаціональне поселення Койвісто (шведською історично Бйорке, сучасний Приморськ) було перенесено на материк.[1]

З XIII століття протока належала Швеції, а з початку XVIII століття — Російській імперії.[2] Після заснування Санкт-Петербурга протока опинилася в центрі військових дій. Під час російсько-шведської війни 1788–1790 років у 1790 році в протоці відбулася Битва при Бйоркезунді.[8] Під час Кримської війни західні союзники планували використовувати протоку для блокади Кронштадта. Під час громадянської війни в Росії у 1919 році протоку тимчасово використовувала Велика Британія як базу для атаки на Кронштадт.[1]

На початку XX століття протока мала інтенсивний морський рух, а після здобуття Фінляндією незалежності протока, що тоді називалася Koivistonsalmi, стала важливим портом у східній Фінляндії.[1][2] Після Зимової війни з 1940 року протока увійшла до морських кордонів Радянського Союзу і утворювала кордон між Карело-Фінською РСР та РРФСР.[9] Назву Бйоркезунд було прийнято в російській мові замість Koivistonsalmi (Койвистонсалми) у 1950 році; у період, коли відбувалося систематичне перейменування територій, відібраних у Фінляндії під час Зимової війни. Замість фінської назви було прийнято русифіковану версію шведської назви.[10]

Після розпаду Радянського Союзу у протоці продовжується інтенсивний вантажний та морський рух. Цю тенденцію посилило відкриття у 2001 році Приморського порту, який Росія створила для експорту нафти та як противагу портам Балтійських країн.[11] Порт швидко розвивався і у 2004 році обігнав Талліннський. З 2016 року Росія здійснює транспортування нафтопродуктів на захід переважно через Приморський порт через протоку Бйоркезунд.[3][12]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Ямалеев, О.А; Силуянов, А.Н. (2010). «Матеріали комплексного екологічного обстеження ділянок території, що обґрунтовують внесення змін до Положення про державний природний комплексний заказник «Березові острови»». Комітет з природних ресурсів Ленінградської області (рос.). Санкт-Петербург. Архів оригіналу за 20 лютого 2024. Процитовано 2 березня 2024.
  2. ↑ а б в Карельські та фінські острови затоки. Päevaleht (ест.). 4 грудня 1939. с. 4.
  3. ↑ а б Росія припиняє експорт нафтопродуктів через балтійські порти. ERR (ест.). 12 вересня 2016.
  4. ↑ а б Аверкієв, А.С.; Лук'янов, С.В.; Татаренко, Ю.А. (2019). ТЕРМОХАЛІННА СТРУКТУРА ВОД СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ФІНСЬКОЇ ЗАТОКИ В БЕЗЛЬОДОВИЙ ПЕРІОД ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМИ ДАНИМИ (PDF). ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ (рос.). Санкт-Петербург: 41—42. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2024. Процитовано 3 липня 2025.
  5. ↑ а б в Ігнатьєв, Д.Є.; Татаренко, Ю.А.; Фролова, Н.С. (2023). РОЗПОДІЛ ГІДРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ПРОТОЦІ БЙОРКЕЗУНД ЗА ЛІТНІЙ ПЕРІОД 2022 Р. (PDF). VII Російська наукова конференція молодих вчених (рос.). Санкт-Петербург: Російський державний гідрометеорологічний університет: 62—63.
  6. ↑ а б Нурлибаєва, Аліна Саліховна (2019). Розподіл фосфатів у протоці Бйоркезунд (PDF). Конференція «Ломоносов 2019» (рос.). Російський державний гідрометеорологічний університет: 1—2.
  7. ↑ Давлетяров, Рустам Рамілевич; Кулішин, Андрій Віталійович; Родькін, Максим Михайлович; Ніколаєва, Аріна Валеріївна (28 грудня 2021). ОПИС ВИНАХОДУ ДО ПАТЕНТУ: Спосіб проведення екологічного моніторингу за допомогою аквакультури (PDF). Федеральна служба з інтелектуальної власності Російської Федерації (рос.).
  8. ↑ Högman, Hans (9 грудня 2022). Король Густав III: Російська війна 1788 - 1790, Морська війна. Відомі шведські битви - 1700-ті (англ.). Процитовано 2 березня 2024.
  9. ↑ ЗБІРНИК ЗАКОНІВ СРСР та УКАЗІВ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ: 1938-1944 РР (рос.). Москва: ВИДАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР. 1945. с. 27—28.
  10. ↑ Рижков, А.Б. (2020). ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РУСИФІКАЦІЇ НАЗВ ПРИРОДНИХ ОБ'ЄКТІВ КАРЕЛЬСЬКОГО ПЕРЕШИЙКА В 1950 р. Топонімічний Альманах (рос.). 1 (11): 18—26.
  11. ↑ Президент Росії відкриває порти Приморськ та Усть-Луга. Delfi ärileht (ест.). 27 грудня 2001.
  12. ↑ Приморський порт обігнав Талліннський порт. ERR (ест.). 9 липня 2004.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).