Битва на Золотій Липі
| Битва на Золотій Липі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Галицька битва Перша світова війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Військові формування | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 160 000 військових 482 гармат[2] |
215 000 військових 685 гармат[3] | ||||||
| Втрати | |||||||
| Важкі | Важкі, але менші, ніж в австро-угорської армії[2] | ||||||
Битва на Золотій Липі (рос. Сражение на Золотой Липе) — запеклий зустрічний бій між 3-ми арміями Російської та Австро-Угорської імперій на річці Золота Липа.
Передумови
Згідно з початковим дислокаційним планом, 3-тя російська армія отримала завдання наступати з району Дубно через Львів у напрямку на Перемишль. Водночас австро-угорське командування, оцінивши сили росіян на цьому напрямку як незначні, наказало 3-й армії генерала Брудермана рішуче наступати на схід. Це призвело до симетричного руху обох армій назустріч одна одній та неминучого зустрічного бойового зіткнення.
Битва
Бій розпочався 26 серпня 1914 року із зіткнення передових частин та розвідувальних дозорів. Головний удар австро-угорських військ припадав на фланги російського угруповання.
Оскільки з обох сторін у бій вступили кадрові війська, протистояння відзначалося крайньою напруженістю. Обидва командувачі прагнули здійснити охоплювальний фланговий маневр проти супротивника[4].
27 серпня на лінії річки Золота Липа розгорнулися запеклі зустрічні бої. На північному фланзі австрійський XI корпус спробував зупинити просування російського XI корпусу в районі Західного Бугу. Проте російські дивізії, скориставшись перевагою в артилерії та чисельності, завдали австрійцям важкої поразки.
У результаті розгрому австро-угорського XI корпусу та передових з'єднань (зокрема 93-ї ландштурмової бригади), в центрі та на південному фланзі австрійська 3-тя армія втратила стійкість і загрожувала бути охопленою з флангів.
Битва на Золотій Липі завершилася поразкою та відступом австро-угорських військ до річки Гнила Липа[5].
Наслідки
Головною причиною поразки австро-угорських військ стало рішення командування розпочати наступальні операції проти сил супротивника, які майже вдвічі перевищували їх за чисельністю[6].
Обидві сторони зазнали значних утрат, проте втрати австро-угорської армії були більші. Під час розгрому 93-ї ландштурмової бригади силами російського 11-го армійського корпусу в полон потрапило 3500 австрійських військовослужбовців, тоді як втрати самого корпусу становили 4670 осіб убитими та пораненими[4]. Поразка на Золотій Липі відкрила російській армії шлях до подальшого наступу на Львів.
Див. також
Примітки
- ↑ Нелипович С. Г. Русский фронт Первой мировой войны: потери сторон 1914. — М. : Квадрига, 2017. — С. 37. — ISBN 978-5-91791-238-7.
- ↑ а б Зайончковский А. М. Первая мировая война. — СПб. : Полигон, 2002. — С. 201. — ISBN 5-89173-174-6.
- ↑ Зайончковский А. М. Первая мировая война. — СПб. : Полигон, 2002. — С. 200. — ISBN 5-89173-174-6.
- ↑ а б Олейников А. В. Россия-щит Антанты. — СПб. : Питер, 2016. — С. 56. — ISBN 978-5-496-01795-4.
- ↑ Встречное сражение 3-й русской и 3-й австро-венгерской армий на реке Золотая Липа Проект памяти Героев великой войны
- ↑ Зайончковский А. М. Первая мировая война. — СПб. : Полигон, 2002. — С. 202. — ISBN 5-89173-174-6.
Література
- Шафалович Ф. П. Встречный бой 3-й русской армии на р. Золотой Липе 26–28 августа 1914 г. — М.: Воениздат, 1938.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
