Бзовиця

село Бзовиця
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040170040058257
Основні дані
Засноване	1523
Населення	289
Територія	9.060 км²
Густота населення	31.9 осіб/км²
Поштовий індекс	47236
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°43′49″ пн. ш. 25°17′50″ сх. д. / 49.73028° пн. ш. 25.29722° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	384 м[1]
Місцева влада
Адреса ради	47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Бзовиця
Бзовиця
Мапа
Бзовиця у Вікісховищі

Бзови́ця — село в Україні, у Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району. До 2020 — центр Бзовицької сільради.

Розташоване на Подільській височині, за 18 км від центру громади і 15 км від найближчої залізничної станції Зборів (у селі Млинівці).

Населення — 289 осіб (2001).

Перша писемна згадка — 1520 (під назвою Заставки — дані з книги, яку вели при місцевій церкві). Також, за однією з версій, одна з колишніх назв села звучала як «Бзиниця», і походила від великої кількості кущів бузини в селі.

Діяли братства Найсвятіших Тайн (від 1858), тверезості (від 1901), товариства «Просвіта» (від 1911), «Луг», гурток «Орли».

Від 1926 року в селі був кооператив «Селянська поміч». У 1938 році до кооперативу входило 84 члени, оборотний капітал був 2484 злотих, обороти (торги) — 17800 злотих, прибуток 1290 злотих і видатки — 1044 злотих^[2].

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Зборівському повіті об'єднаної сільської гміни Оліїв^[3].

Від березня до липня 1944 на території Бзовиці пролягала лінія фронту.

1970-1990-ті Бзовиця мала назву Комунарка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[5].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610413, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстровано 210 виборців, явка 79,05 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 18,18 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,36 %, за «Слугу народу» — 15,76 %^[6]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Тарас Юрик (Європейська Солідарність) — 27,63 %, за Івана Чайківського (самовисування) — 19,74 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 12,50 %^[7].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Є церква Пресвятої Богородиці Владичиці України^[9] (1701; дерев'яна).

• Поховання воїнів Української Повстанської Армії (9 могил);

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

1996 громада ухвалила рішення про будівництво нової церкви, яке завершилося у 2012.

• Андрій Гайда (1920—2001) — український педагог.
• Володимир Гайда (1928—1997) — український педагог.
• Михайло Немелівський (1938—2003) — український священник, протоієрей, релігійний та громадський діяч.
• Володимир Стахів (1910—1971) — український громадсько-політичний діяч, журналіст і публіцист.

• 
  Дорожній знак при повороті на село
• 
  Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України 2011р.
• 
  Статуя Божої Матері
• 
  Клуб
• 
  Символічна могила Борцям за волю України
• 
  Пам'ятний хрест.
• 
  Автобусна зупинка.
• 
  Околиця села

• Уніят В. Бзовиця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 118. — ISBN 966-528-197-6.
• Безгубенко О., Коропецька У., Уніят В. Бзовиця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 328—329. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Bzowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 522. (пол.)