Бехем (герб)
| Бехем | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Носій | Бауман, Бем (Бехем), Бохня, Мончевський |
| Затверджений | 1 липня 1570 року |
Бехем (Бем, Бехем I, пол. Behem, Behem І, Behm, Bem) – шляхетський герб з нобілітації.
Опис герба
Щит розсічено по вертикалі. У першому срібному полі зелений здиблений гриф в ліво, у другому червоному полі срібний здиблений баран.
В клейноді гриф і баран, як на гербі.
Намет: праворуч — зелений, підбитий сріблом, ліворуч червоний, підбитий сріблом.
Баран походить від герба Юноша. Петро Бехем мав геральдичне усиновлена від Станіслава Карнковського, архієпископа Ґнєзненського і примаса Польщі, з одночасним дозволом на розширення власного герба[1].
Історія
Наданий 1 липня 1570 року[2] сенаторові ґданському Петру Бехему[3]. Ідентичний за тематикою герб отримали під час нобілітації жителі Королівства Галичини і Володимирії Якуб, Ян та Андрій фон Бем 4 квітня 1803 року. Такого ж герба мала використовувати родина Бем де Косбан, Славомир Ґужинський припускає, що герб з 1803 року може посилатися на нього[4].
Гербовий рід
Бауман (Bauman), Бем (Bem), фон Бем (von Behm), Бехем (Behem), Бохня (Bochnia), Мончевський (Mączewski).
Відомі власники
- Войцех Бем — львівський райця та бурмистр
- Юзеф Захаріаш Бем — внук Войцеха Бема, повстанець листопадовий, головнокомандувач військ угорського повстання 1848 року
- Войцех Бем – професор Львівського університету, жертва червоного терору після окупації Галичини військами СРСР в 1939[5]
Джерела
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
- Бем, герб // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
- Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich. Warszawa 1897
- * Rodzina i herb Bem
Примітки
- ↑ Anna Wajs: Materiały genealogiczne, nobilitacje, indygenaty w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie. Warszawa: DiG, 2001. ISBN 83-7181-173-X.
- ↑ Józef Szymański: Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. Warszawa: DiG, 2001, s. 16. ISBN 83-7181-217-5.
- ↑ Юліуш Кароль Островський приписує герб Бехем II, проте Тадеуш Гайль, посилаючись на Несєцького, Сєбмахера та Сіменського, приписує герб Бехема Бемам. За словами Адама Бонєцького, сайт про сім'ю та герб
- ↑ Sławomir Górzyński: Nobilitacje w Galicji w latach 1772-1918. DiG, 1999, s. 68. ISBN 83-7181-110-1.
- ↑ Галина Матвієнко. Окупаційна повсякденність в діяльності Львівського університету (1939–1944) / Г. Матвієнко // Історична панорама. - 2015. - Вип. 20. - С. 52-80.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).