Бетті Гаттон
| Бетті Гаттон | |
|---|---|
| Народилася | 26 лютого 1921[1][2][…] Баттл Крік, Калгун, Мічиган, США[4] |
| Померла | 11 березня 2007[5][6][…] (86 років) або 12 березня 2007[7][4] (86 років) Палм-Спрінгс, Ріверсайд, Каліфорнія, США[6][4] |
| Поховання | Desert Memorial Parkd |
| Громадянство | |
| Релігія | католицька церква |
| Діяльність | кіноакторка, співачка, акторка театру, телеакторка, акторка, танцюристка, комікеса, музикантка |
| Alma mater | Salve Regina Universityd і Southeastern High Schoold |
| Заклад | Коледж Емерсонd |
| Роки діяльності | 1938 — 1983 |
| У шлюбі з | Pete Candolid і Alan W. Livingstond |
| IMDb | nm0002149 |
| Нагороди та премії | |
| | |
Елізабет Джан Торнберг, відома як Бетті Гаттон (англ. Betty Hutton; нар. 26 лютого 1921, Баттл-Крік, Мічиган — пом. 11 березня 2007, Палм-Спрінгз, Каліфорнія) — американська акторка, співачка, танцюристка, ведуча і комікеса. Провідна акторка студії «Paramount Pictures» на рубежі 1940-х і 1950-х років. Відзначена зіркою на Голлівудській алеї слави.
Біографія
Народилася 26 лютого 1921 року в містечку Баттл-Крік, штат Мічиган. Її батько проміняв сім'ю на нову любов, і Елізабет нічого про нього не чула, поки в 1939 році їм не прийшла телеграма, що він наклав на себе руки.
Залишившись напризволяще з двома малолітніми доньками, мати Елізабет переїхала з ними в Детройт, де сподівалася влаштуватися на автомобільний завод. Але час виявився важким і, не в змозі знайти роботу, вона вирішила відкрити підпільний бар, які були в той час заборонені. Там вона разом зі старшою дочкою стала організовувати музичні номери, а коли Елізабет виповнилося три роки, вона приєдналася до них. Після деякого часу на їх заклад вийшла поліція, і клуб довелося прикрити. Але, не бачачи іншого способу існування, місіс Торнберг переїхала в інший кінець міста, де відновила нелегальну діяльність.
Дебют і успіх в Голлівуді
Подорослішавши, Елізабет стала виступати в молодіжних музичних групах, а потім вирушила в Нью-Йорк, сподіваючись отримати роботу на Бродвеї, але туди її не взяли. Через кілька років її примітив музикант Вінсент Лопез, який допоміг їй пробитися в шоу-бізнес.
Незабаром вона стала з'являтися в невеликих ролях в музичних короткометражках Warner Bros, а також на неприступному для неї кількома роками раніше Бродвеї, де дебютувала ролями в мюзиклах «Двоє на шоу»[8] і «Панама Гетті», з Етель Мерман у головній ролі[9]. Водночас змінила ім'я на псевдонім Бетті Гаттон.
У 1942 році продюсер Бадді Де Сілва, з яким вона працювала на Бродвеї, запросив її на роль Бессі Дей у музичний фільм Paramount Pictures «Слідуючи за флотом», який приніс акторці перший успіх. Попри це, студія не відразу стала знімати Гаттон у головних ролях і після їй ще кілька разів довелося задовольнятися другорядними персонажками. Лише в 1944 році Гаттон була затверджена на головну роль в комедії Чудо в Морганс-Крік, після виходу якої на екран зайняла місце основної зірки на студії «Paramount Pictures», витіснивши Дороті Ламур.
У наступні 12 років свого тріумфу в Голлівуді Бетті Гаттон з'явилася в 19 успішних фільмах, серед яких «Сюди набігають хвилі» (1944), «Запальна блондинка» (1945) і надпопулярна комедія «Пригоди Поліни» (1947). Також великою популярністю користувалася музична комедія «Давайте потанцюємо» (1950), де Гаттон виступила з Фредом Астером. У тому ж році на екрани вийшла картина Візьми рушницю, Енні!, де Гаттон також виконала головну роль, замінивши на цій посаді Джуді Гарленд. Фільм став касовим хітом, а сама акторка отримала схвальні відгуки критики, хоча творці фільму пізніше зізналися, що з нею працювати ні легше, ніж з Гарленд.
У роки Другої світової війни Бетті Гаттон брала участь в програмі «USN» — гастролювала з іншими американськими артистами американськими військовими базами, де виступала в різних розважальних програмах для солдатів. У 1940 році вона також співпрацювала зі студіями звукозапису «Capitol Records» і «RCA Records», де записала деякі свої композиції.
У 1945 році Бетті Гаттон одружилася з промисловцем Тедом Брискіном, від якого народила двох дочок. У 1950 році подружжя розлучилося, а через два роки акторка взяла шлюб з хореографом Чарльзом О'Карраном.
Завершення кар'єри
Її час як однієї з провідних зірок Голлівуду закінчився після виходу на екрани картин Найбільше шоу світу (1952) і Хтось любить мене (1952). Слідом за цим у Гаттон почалися суперечки з керівництвом Paramount Pictures через розбіжності в її подальшому контракті.
Як у ті роки писала The New York Times, Бетті Гаттон вимагала від компанії, щоб у зйомках наступного її фільму взяв участь її чоловік Чарльз О'Карран, на що студія дала категоричну відмову. У відповідь на це Гаттон розірвала контракт. Після цього акторка лише раз з'явилася на великому екрані, в драмі «Весняна зустріч», виконавши там незвичайну для себе серйозну роль. В результаті касові збори показали, що публіка не готова прийняти акторку в такому образі, після чого Гаттон вирішила завершити кар'єру в кіно.
Спільне життя з О'Карраном згодом теж не склалося і в 1955 році вони розлучилися. У тому ж році Гаттон пошлюбила бізнесмена Алана В. Лівінгстона, а після розлучення і з ним, в 1960 році, джазмена Піта Кандолім.
Наступні роки
У наступні роки Бетті Гаттон стала працювати на радіо, виступати в розважальних шоу в Лас-Вегасі, спробувала себе і на телебаченні.
У 1959 році на телеекранах стартував її власний комедійний ситком «Шоу Бетті Гаттон», але він так і не отримав належної популярності в аудиторії й незабаром був знятий з показу. Потім Бетті Гаттон повернулася на Бродвей, де деякий час грала в одному з мюзиклів. У 1967 році вона спробувала повернутися у велике кіно, підписавши знову контракт з «Paramount Pictures» на зйомки у двох вестернах, але після запуску першого проєкту він був анульований.
Згодом у Гаттон почалися проблеми з алкоголем і зловживання снодійним, через що в 1970 році вона мало не вчинила самогубство. Наслідком всього цього також став її розлучення з Пітом Кандолім, слідом за яким акторка оголосила про повне банкрутство.
Знову інтерес до Бетті Гаттон підігрів комік Джой Адам, який в 1974 році в одному з ресторанів Нью-Йорка, в колі її друзів, провів вечір, присвячений акторці. Незабаром спонсором вдалося зібрати суму в $ 10,000 для Бетті Гаттон, що стало для неї стимулом до повернення. Після цього акторка пройшла курс реабілітації, а також наставництво у католицького священика Пітера Магир, після чого навіть прийняла католицизм і стала працювати в його парафіяльному будинку куховаркою.
Повернувшись до нормального життя, Бетті Гаттон закінчила школу, яку кинула в юності після дев'ятого класу, а потім здобула ступінь бакалавра в психології в університеті міста Нью-Порт. У кіно Гаттон не повернулася, з'явившись лише на Бродвеї в мюзиклі «Енні», в якому грала з 1977 по 1983 рік. У наступні роки викладала акторську майстерність в університеті, а також була керуючою в казино.
У 1996 році, після смерті батька Магир, Бетті Гаттон повернулася в Каліфорнії, аби бути ближче до дочок і онуків, і оселилася в Палм-Спрінгз. Але як показав час, дочки дуже холодно поставилися до повернення матері, і в наступні роки Гаттон з ними майже не бачилася. Останні роки вона провела тихо і самотньо у своєму будинку в Каліфорнії, де і померла від колоректального раку 11 березня 2007 року[10].
Її внесок у кіно відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.
Вибрана фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1947 | ф | Небезпечні пригоди Поліни | The Peril of Pauline | Перл Вайт |
| 1950 | ф | Енні отримує вашу зброю | Annie Get Your Gun | Енні Оукл |
| 1952 | ф | Найбільше шоу на Землі | The Greatest Show on Earth | Голлі |
| 1965 | с | Димок зі ствола | Gunsmoke | Моллі МакКоннелл |
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ http://www.thestar.com/artsentertainment/article/191364
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132748150 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Panama Hattie opening night cast at IBDB. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Two For The Show opening night cast at IBDB. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Severo, Richard (14 березня 2007). Betty Hutton, Film Star of ’40s and ’50s, Dies at 86. The New York Times. Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 30 червня 2009.
Посилання
- Офіційний сайт
- Бетті Гаттон на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Фан-сайт Бетті Хаттон(англ.)
| Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).