YaChudo

Беттіно Краксі

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Беттіно Краксі
італ. Bettino Craxi Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник:Амінторе Фанфані
Наступник:Амінторе Фанфані
 
Народження:24 лютого 1934[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мілан, Королівство Італія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:19 січня 2000[2][3][…] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаммамет, Набуль, Туніс[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті:цукровий діабет Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність:італієць
Країна: Італія
 Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:римо-католик
Освіта:Державний Університет Мілана і Урбінський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Італійська соціалістична партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько:Vittorio Craxid Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Віторіо Краксі
Стефані Краксі
Автограф:
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону Grand Cross of the Order of Charles III Grand Cross of the Order of Prince Henry
CMNS: Беттіно Краксі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
S: Роботи у Вікіджерелах

Бенедетто (Беттіно) Краксі, італ. Benedetto (Bettino) Craxi (24 лютого 1934, Мілан, Італія — 19 січня 2000, Хаммамет, Туніс) — італійський політик, Голова Ради Міністрів Італії від 4 серпня 1983 до 17 квітня 1987 року.

Біографія

Здійснював політичну кар'єру у лавах Соціалістичної партії (член з 1951) і був у 1976 обраний її секретарем. У 1968–1983 входив до Палати депутатів. Після перемоги на парламентських виборах у 1983 сформував новий уряд, перший за 38 років, не очолюваний Християнсько-демократичною партією, хоча остання і увійшла до уряду. Краксі, керуючи партією, прагнув дистанціюватися від комуністів та налагодити тісніші стосунки з правими партіями, у тому числі ХДП. У період його управління країною Італія стала п'ятою промислово розвиненою країною світу, однак інфляція зростала дуже швидкими темпами і державний борг перевищував рівень валового національного продукту. Коли у 1985 Краксі відмовився видати США палестинських крадіїв круїзного судна «Achille Lauro», що забили у ході захоплення американського громадянина, його авторитет зріс. Однак 1987 року соціалісти програли вибори.

Коли у 1992 за одержання хабара у 7 мільйонів лір був арештований депутат-соціаліст Маріо К'єса, скандал торкнувся всієї партії. Після того, як суд у 1993 звернувся за дозволом на судове переслідування Краксі, останній пішов у відставку з посади секретаря. ІСП понесла серйозну поразку на місцевих виборах в Ломбардії. Виявилось, що Краксі протегував бізнесу багатьох своїх друзів, у тому числі Сільвіо Берлусконі. Незважаючи на фінансові проблеми партії, Краксі мав віллу у Тунісі і жив у коштовному римському готелі «Рафаель». У 1994 Краксі, прагнучи уникнути арешту за звинуваченням в корупції, утік до Тунісу і був заочно засуджений до 27 років в'язниці, скороченим до 9 років і 8 місяців.

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  6. ↑ а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Посилання

Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).