YaChudo

Беслан

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

місто Беслан
Герб Беслана
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північна Осетія — Аланія
Муніципальний районПравобережний
Код ЗКАТУ90 235 501 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО90 635 101 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1847
Статус міста1950
Населення35 835 (2007)
Площа24 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси363021-363029
Телефонний код+7 86737
Географічні координати:43°11′00″ пн. ш. 44°32′00″ сх. д. / 43.183333333333° пн. ш. 44.533333333333° сх. д.
Часовий поясUTC+3, влітку UTC+4
Вебсторінкаbeslan.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Беслан. Карта розташування: Росія
Беслан
Беслан

Беслан. Карта розташування: Північна Осетія
Беслан
Беслан
Мапа

CMNS: Беслан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Беслан (рос. Беслан, ос. Беслæн) — місто в Росії, адміністративний центр Правобережного району Північної Осетії.

Географія

Місто, що розкинулось на правому березі річки Терек, за 15 км на північ від Владикавказа, за 8 км від кордону з Інгушетією. Беслан — важливий залізнично-дорожній вузол, розміщений на гілці Ростов-на-Дону — Баку, є початковий пункт гілки, що веде до Владикавказа.

Населення

Населення 35835 чол. (2007), Беслан є третім містом Північної Осетії за населенням після Владикавказа та Моздока.

Національний склад населення (2002):

  • осетини — 81,77%
  • росіяни — 13,51%

Історія

1847 року його заснували переселенці з інших частин Осетії й назвали Бесланикау (осетинською Бесланыхъæу «поселення Беслана») за іменем місцевого феодала Беслана Тулатова. Офіційно село називалось «Тулатове» чи «Тулатовське». Його перейменували на Ірістон («Осетія») 1941 року, а 1950-го, коли воно одержало статус міста, на Беслан.

1 вересня 2004 року бесланську школу № 1 захопили терористи, 1128 дітей та дорослих було взято заручниками. 3 вересня в результаті перестрілки та штурму загинуло близько 330 чоловік, серед них 186 дітей та 145 дорослих. Поранення дістали 728 бесланців та 55 працівників силових структур. Під час штурму будівлі школи вбито 12 співробітників спецслужб та одного місцевого жителя, який допомагав звільнювати заручників. 31 бойовика вбито, один — постав пізніше перед судом.[1]

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ http://kavkaz-uzel.ru/printnews/news/id/1220976.html[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 18 с. ISBN 966-8201-26-4

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).