Бертьєрит
| Бертьєрит | |
|---|---|
Бертьєрит, 16,7 см. Румунія | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Btr[2] |
| Хімічна формула | FeSb2S4 |
| Клас мінералу | Сульфосолі |
| Підклас | Сульфоарсенити |
| Nickel-Strunz 8 | II/D.02 – Anhang[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.HA.20 |
| Група | Галенобісмутиту |
| Генезис | гідротермальний, низькотемпературний |
| Ідентифікація | |
| Колір | темно-сталево-сірий |
| Форма кристалів | призматичні, тонкогольчасті |
| Сингонія | ромбічна (орторомбічна) |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 62d[4] |
| Спайність | недосконала, по (010) |
| Злам | нерівний, ступінчастий |
| Твердість | 2-3 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | коричнево-чорний |
| Густина | 4,64 |
| Розчинність | легко розчиняється в HNO3 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Плеохроїзм | видимий |
| Інші характеристики | |
| Подібні мінерали | Клерит, Гаравелліт |
| Названо на честь | П'єр Бертьє[5] |
| Особливі характеристики | крихкий |
| | |
Бертьєрит — відносно рідкісний мінерал, сульфоарсеніт заліза.
Загальний опис
Формула: FeSb2S4. Має сталево-сірий колір з металевим блиском, який може бути покритий райдужною мінливістю. Через його вигляд його часто приймають за антимоніт.
Мінерал був знайдений у Франції 1827 року і названий на честь французького хіміка і геолога П'єра Бертьє (1782—1861). Вперше описаний у 1959 році.
Основна діагностична ознака: при плавленні утворює магнітний "корольок".
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.3749/CANMIN.50.2.201
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бертьєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Посилання
- Галерея мінералів
- Mindat [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Webmineral [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
