Берсальєри

Берсальєри
Берсальєри
Дата створення / заснування	1836
Значима особа	Angelo Pollid
Участь у військовому конфлікті	Війна в Афганістані, Друга світова війна, Перша світова війна, Австро-італійська війна 1866 і Кримська війна
Країна	Італія
Батьківська організація	Carabiniers of Miland
Зображений на	Monument to the Bersagliered і Monumento al Bersagliere d'Italiad
Командир	Angelo Pollid
	Берсальєри у Вікісховищі

Берсальєри (італ. Bersaglieri, від berságlio — «мішень») — стрільці в італійській армії, особливий рід військ, елітні високомобільні піхотні частини. Вперше введені у 1836 у сардинську армію (П'ємонт) генералом Ла Марморою.

Форма

Одна з особливостей форми берсальєрів — характерний капелюх (так звана «вайра») з боковим султаном із пір'я глухаря або фазана як елемент парадної форми. Таке пір'я входить і в сучасну польову форму, кріпиться збоку на каску. Оригінальний хвіст із пір'їн на капелюсі раніше призначався для захисту шиї солдата від шабельного удару. Капелюхи-вайри прикрашені золотими кокардами, ексклюзивними для італійської армії, як знак визнання елітності даних військ.

Другий характерний формений убір берсальєрів — бордовий ковпак-феска з синьою китицею на шнурку: у 1855 під час Кримської війни марокканські зуави з французького експедиційного корпусу подарували Сардинським берсальєрам свої головні убори в знак визнання їх хоробрості, проявленої в битві на річці Чорній біля Севастополя 4 серпня 1855. Офіцери носять також берети з маленькими пір'яними вінчиками і зі срібними кокардами із сучасною стилізованою емблемою берсальєрів.

Традиції

На парадах берсальєри не крокують, а біжать у ногу під швидкий марш, високо піднімаючи стопу після поштовху. Духові оркестри берсальєрських полків, які виконують маршову музику на такому бігу, є національною італійською гордістю.

15 березня 1898 — день створення перших регулярних велосипедних частин в італійській армії. Армійські велосипедисти першими з'явилися в рядах берсальєрів завдяки зусиллям молодого офіцера, лейтенанта Луїджі Камілло Наталі (Luigi Camillo Natali).

У 1911 у частинах берсальєрів лейтенантом Наталі та майбутнім велосипедним фабрикантом Едоардо Б'янкі винайдено перший складаний (армійський) велосипед.

Підрозділи

1-й полк 3-й полк 6-й полк 7-й полк 8-й полк 11-й полк
1-й полк, бригада «Гарібальді»^[1] Козенца
3-й полк, бригада «Сассарі»^[2] Теулада
6-й полк, бригада «Аоста»^[3] Трапані
7-й полк, бригада «Пінероло»^[4] Альтамура
8-й полк, бригада «Гарібальді»^[5] Казерта
11-й полк, бригада «Арієте»^[6] Верхнє Орченіко

У культурі

У 1968 у СРСР була дубльована та випущена на широкий екран італійська музична комедія «Жінки та берсальєри» (Donne… botte e…Bersaglieri).

Пам'ятник берсальєрам

Пам'ятник берсальєрам був встановлений у 1932 за вказівкою Беніто Муссоліні, який активно сприяв посиленню у широких верствах населення патріотичних настроїв. Пам'ятник встановлено поблизу римських воріт Порта Піа, через пролом біля яких 20 вересня 1870 берсальєри з боєм увійшли у місто. Це був останній бій, що переможно закінчив рух за об'єднання Італії — Рісорджименто.^[7]

Пам'ятник берсальєрам є також у Падуї, у сквері навпроти замку Вісконті.

Галерея

Капелюх з пір'ям берсальєрів
Кокарда
Феска берсальєрів (VFP1 і VFP4)
Новий чорний берет з червня 2011 року
Правий погон
Лівий погон
Меморіальна дошка у Гоіто в пам'ять про битву 8 квітня 1848
16 серпня 1855. Берсальєри у битві при Чорній річці
4 червня 1859. Берсальєри у битві під Маджентою
20 вересня 1870. Майор Джакомо Пальярі, командир 34-ї бригади берсальєрів застрелений під час взяття Порта Піа
Повернення берсальєрів з розвідки (Сільвестро Лега, 1861)
Пам'ятник берсальєрам, Рим, площа Порта Піа, 1936
Частина пам'ятника берсальєрам, Рим
Пам'ятник берсальєрам на цвинтарі Стальєно, Генуя
Пам'ятник Аллесандро Ламармора, Турин
Історичний музей берсальєрів, Рим
Берсальєри-велосипедисти у Першій світовій війні
Оркестр у Ніцці, 2023
Оркестр берсальєрів на параді з нагоди Дня Республіки, 2007
Берсальєри 8-го полку з прапором на параді Дня Республіки
Берсальєр у іноземній місії під егідою НАТО