Бернар Ґіно
| Бернар Ґіно | |
|---|---|
| Народився | 8 вересня 1925[2][3][5]  Ліваро-Пеї-д'Ож, Кальвадос, Франція[2] |
| Помер | березень 2017[1] (91 рік), 6 березня 2017[2][3][…] (91 рік) або 1 березня 2017 (91 рік) Мелен, Сена і Марна, Франція[2] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Паризький університет і Q3578121? |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Паризька обсерваторія |
| Членство | Французька академія наук[6], Європейська академія[7] і МАС |
| Нагороди | |
Бернар Ґіно (фр. Bernard Guinot; 1925 — 6 березня, 2017) — французький астроном.
Життєпис
У 1945—1952 служив у французькому торговому флоті. Одночасно вчився в Паризькому університеті і закінчив його в 1952. У 1952—1964 працював в Паризькій обсерваторії, в 1964 змінив М. М. Стойка на посаді керівника Міжнародного бюро часу (МБЧ). У 1976—1979 — директор французької Головної лабораторії часу і частоти, з 1979 здійснює наукове керівництво Дослідницькою групою космічної геодезії.
Наукова діяльність
Основні наукові роботи присвячені вивченню обертання Землі, методам побудови координатних систем (для Землі і космічного простору), астрономічним постійним, шкалам часу. У Паризькій обсерваторії спільно з А.Данжоном займався головним чином всесторонньою розробкою методу рівних висот. Показав, що цим методом при використанні астролябії Данжона можна визначати положення зірок з високою точністю. Був ініціатором міжнародної співпраці з поліпшення фундаментальних каталогів. Удосконалив атомну шкалу часу МБЧ і розширив сферу її застосування. У 1971 систему Міжнародного атомного часу МБЧ було офіційно визнано XIV Генеральною конференцією мір і вагів. Ґіно зіграв також важливу роль в розробці і впровадженні Коордінірованного Світового часу (UTC). Розвинув методи визначення координат полюса і нерівномірності обертання Землі; зокрема, розробив статистичний метод, що дозволяє швидко набувати глобальних значень цих параметрів за даними астрономічних спостережень. Брав участь в постановці низки космічних експериментів (визначення положення полюса за допомогою доплеровських вимірювань, лазерна локація Місяця). Ряд робіт присвячений визначенню променевих швидкостей Венери і Меркурія, вивченню рухів в атмосфері Венери спектроскопічними методами.
Президент Коміссиі N 19 «Обертання Землі» Міжнародного астрономічного союзу (1961—1967), президент Федерації астрономічних і геодезичних служб (1970—1973), член Бюро довгот в Парижі (його президент в 1984—1985).
Примітки
- ↑ а б https://www.gps.gov/cgsic/meetings/2017/lewandowski.pdf
- ↑ а б в г д Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції — 1946.
- ↑ а б в Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ http://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-de-l-Academie-des-sciences-/-G/bernard-guinot.html
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Guinot_Bernard
Посилання
- Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).