YaChudo

Бернадівка

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Бернадівка
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040290030053517
Облікова картка Бернадівка 
Основні дані
Засноване 1430
Колишня назва Лощинівка
(1958—1990)
Населення 282
Площа 0,814 км²
Густота населення 346,44 осіб/км²
Поштовий індекс 48127
Телефонний код +380 03551
Географічні дані
Географічні координати 49°19′48″ пн. ш. 25°35′6″ сх. д. / 49.33000° пн. ш. 25.58500° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
299 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Бернадівка. Карта розташування: Україна
Бернадівка
Бернадівка
Бернадівка. Карта розташування: Тернопільська область
Бернадівка
Бернадівка
Мапа
Мапа

CMNS: Бернадівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Берна́дівка (у 1958—1990 роках — Лощинівка[2]) — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Підпорядковалось Струсівській сільській раді до 2020 року. У 2003 році в селі мешкало 278 осіб.

Розташоване на відстані близько трьох кілометрів на північний захід від міста — Теребовлі.

Географія

Через село тече річка Тюха, права притока Серету.

Історія

У 1854—1918 рр. у складі Теребовлянського повіту (Австро-Угорщина)[3] .

До війни кількісний склад польського населення села становив майже саме стільки як і українського. За переписом 1935—1936 років в селі мешкало 603 особи, з яких 305 — українці, 298 — поляки.

Але зважаючи на те, що існувала польська влада, тут переважав польський уклад життя, навіть в однокласній школі навчання проводила вчителька-полька.

У селі до 1939 року діяло товариство «Просвіта», хоча частина молоді Бернадівки належали до «Просвіти» Струсова.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Струсів[4].

У 1946 році більшовики повністю знищили могилу та пам'ятний знак воїнам УГА та Січовим Стрільцям. Після цього почалися арешти усіх, коло більшовицька влада вважала «ворогами народу». Серед них: Куліковський Володимир Мар'янович (*1928), Козак Омелян Олексійович (*1907, загинув у таборі), Іванчук Василь Миколайович, Нечай Юлія Іванівна (*1896, 10 років позбавлена волі), Куліковський Маріан (*1886), Бегер Дмитро (загинув у тюрмі), Прачук Михайло Семенович (*1927, засуджений на 10 років), Мостовий Іван, Слободян Дмитро, Грибінник Ярослав Юліанович (*1926).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610876, розташована у приміщенні бібліотеки.

Результати

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 282 100%

Релігія

Пам'ятники

  • встановлено 3 «фігури» святих.

Поширені прізвища

Загородний, Миськів, Островський, Паньків, Тичинський[10].

Відомі люди

У селі народилися:

  • український літературознавець О. Жабський.
  • Подольський Андрій — український волонтер[11][12]. Про його волонтерську діяльність режисерка Іванка Олійник зняла в 2024 році короткометражний документальний фільм «Андрій Подольський та його команда»[13].
  • Руснак Микола Ігорович (1975—2014) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни[14][15].

Галерея

Примітки

  1. ↑ Прогноз погоди в селі Бернадівка
  2. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/614-12#Text
  3. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.130.
  4. ↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 635. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 14 лютого 2012.
  5. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  11. ↑ Спочив у мирі невтомний волонтер та надійний побратим з Тернопільщини. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 1 червня 2024.
  12. ↑ “Тільки щоб хлопці не були голодні”. Андрій Подольський разом з односельцями зробив майже 8 тисяч тушкованок на Схід - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  13. ↑ Пам’яті Андрія Подольського: волонтер, патріот, Людина з великої літери. ПОГЛЯД (укр.). 30 травня 2025. Процитовано 30 травня 2025.
  14. ↑ Загиблий в зоні АТО мешканець Тернопільщини найбільше мріяв побачити, як почне ходити його донька. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 4 серпня 2014. Процитовано 29 березня 2024.
  15. ↑ Руснак Микола Ігорович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).