Беримівці

село Беримівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040170030074021
Основні дані
Засноване	1785
Населення	377
Територія	0.940 км²
Густота населення	401.06 осіб/км²
Поштовий індекс	47227
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°43′5″ пн. ш. 25°12′15″ сх. д. / 49.71806° пн. ш. 25.20417° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	364 м[1]
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	9 км
Найближча залізнична станція	Зборів
Відстань до залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Беримівці
Беримівці
Мапа
Беримівці у Вікісховищі

Бери́мівці — село в Україні, у Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району.

До села приєднано хутори Гальчина Долина, Гострий Горб та Кушелянка. Населення — 372 особи (2003).

Поблизу Беримівців виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1532.

У 1932—1938 парохом у селі був Хабурський Степан, який організував Братства апостольства молитви і Марійської дружини, виступив ініціатором будівництва дзвіниці й читальні «Просвіта», засновником дитячого садка і сільськогосподарських курсів.

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Зборівському повіті об'єднаної сільської гміни Оліїв^[2].

У міжвоєнний період в селі був кооператив. У 1938 році до кооперативу входило 56 членів, оборотний капітал був 3531 злотий, обороти (торги) — 11508 злотих, прибуток 820 злотих і видатки — 1146 злотих^[3].

До 2019 — центр сільради, до якої входило село Кудинівці.

У 2019 — 2020 у складі Млиновецької сільської територіальної громади^[4][5][6][7].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.^[8]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[9].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610411, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 272 виборці, явка 62,13 %, найбільше голосів віддано за «Голос» — 18,45 %, за «Слугу народу» — 17,26 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і Радикальну партію Олега Ляшка — по 14,88 %^[10]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 36,14 %, за Василя Мартюка (Голос) — 16,27 %, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 15,66 %^[11].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[12]:

На території села діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, ТзОВ «Теркон-Агро».

Є дві церкви святого Євстахія Плакиди — 1924 р. дерев'яна та 2009 р. мурована.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), та на честь скасування панщини (реставровано 1992).

• Могила воїна Української Повстанської Армії Коцура Євгена;
• Поселення Беримівці I (черняхівська культура (кін. II — поч. V ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
• Поселення Беримівці II (черняхівська культура (кін. II — поч. V ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));

• Матвієйко Мирон Васильович — керівник Служби безпеки Закордонних частин ОУН, згодом радянський агент.

• Уніят В. Беримівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 115. — ISBN 966-528-197-6.
• Безгубенко О., Коропецька У., Олексюк В., Уніят В. Беримівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 327. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Beremowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.)

• Погода в селі [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.