YaChudo

Бербель Бас

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бас.
Бербель Бас
нім. Bärbel Bas Редагувати інформацію у Вікіданих
Бербель Бас
Бербель Бас
Президент Бундестагу
26 жовтня 2021 — 25 березня 2025
Прем'єр-міністрАнгела Меркель
Олаф Шольц
ПопередникВольфганг Шойбле
НаступникЮлія Клекнер
Заступниця лідера Соціал-демократичної партії Німеччини у Бундестазі
24 вересня 2019 — 26 вересня 2021
ПопередникКарл Лаутербах
НаступникДаґмар Шмідт
Член Бундестагу
Нині на посаді
На посаді з27 жовтня 2009
Народилася3 травня 1968[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Walsumd, Дуйсбург, Дюссельдорф, Північний Рейн — Вестфалія, ФРН[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якполітична діячка, HR-менеджерка, clerical assistant, official in charge, Social insurance clerk, Federal Minister of Labour and Social Affairs Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиQ796126? і Duisburger Verkehrsgesellschaftd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materVerwaltungs- und Wirtschaftsakademied (2007) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСоціал-демократична партія Німеччини[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany орден князя Ярослава Мудрого II ступеня
Підпис
baerbelbas.de Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Бе́рбель Бас (нім. Bärbel Bas; нар. 3 травня 1968, Дуйсбург, Західна Німеччина (нині Німеччина)) — німецька політична діячка, член Соціал-демократичної партії Німеччини. Президент Бундестагу з 26 жовтня 2021 року[3] по 25 березня 2025 року. Член Бундестагу з 2009 року. Заступниця лідера парламентської групи СДПН з 2019 до 2021 року[4].

Біографія

Народилась у районі Вальсум міста Дуйсбург. У родині, окрім неї, було ще п'ятеро дітей[5]. 1984 року здобула атестат середньої школи. Протягом року навчалась у технічному професійному училищі. Почала практику на посаді офісного помічника в Duisburger Verkehrsgesellschaft (DVG), де працювала з 1987 до 2001 року службовицею, після цього перейшла на медичне страхування у цій же компанії. З 1986 до 1988 року була представником молоді та стажерів у DVG, а з 1988 до 1998 року — членом робочої ради та представником працівників у наглядовій раді DVG[6].

З 1994 до 1997 року проходила професійну підготовку на посаду спеціаліста із соціального забезпечення. У 2000—2002 роках підвищувала кваліфікацію на посаду адміністратора медичного страхування, здобула диплом інструктора 2003 року[6]. З 2002 до 2006 року була заступницею директора постачальника медичного страхування EVS. З 2007 до 2009 року очолювала відділ кадрів у фонді медичного страхування BKK futur. 2005 року розпочала відвідувати вечірні заняття в Академії управління та бізнесу (VWA), здобувши ступінь з управління персоналом 2007 року[7].

Політична кар'єра

У жовтні 1988 року вступила до лав СДПН[5]. За рік стала членом підрайонного правління Jusos у Дуйсбурзі, а з 1990 до 1998 року його очолювала. Після цього була членом підрайонного правління СДПН у Дуйсбурзі, з 2006 до 2018 року була заступницею його голови[5].

З 1994 до 2002 року була членом міської ради Дуйсбурга, де займалась переважно молодіжною та медичною політикою[5].

З 2004 до 2018 року була членом регіональної ради Нижнього Рейну. З 2010 до 2021 року була головою партійної ради СДПН у Північному Рейні-Вестфалії[5].

Член Бундестагу (2009—нині)

На федеральних виборах 2009 року її обрали членом Бундестагу, переобралась на наступних виборах 2013 року[3]. Член Комітету охорони здоров'я у 2009—2013 і 2016—2019 роках[8]. З 2013 до 2019 року була парламентським директором парламентської групи СДПН[8]. Заступниця лідера парламентської групи СДПН Рольфа Мютценіха з 2019 до 2021 року[4].

Належить до лівого партійного крила СДПН, так званих парламентських лівих[3][9].

Президент Бундестагу (2021—2025)

26 жовтня 2021 року обрана Президентом Бундестагу; стала третьою жінкою на цій посаді[3]. За це рішення проголосували 576 депутатів, проти — 90, 58 утримались[10].

Нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 21 жовтня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі[11]

Приватне життя

Була у стосунках із керівним директором СДПН у Дуйсбурзі Зігфрідом Амброзіусом (1941—2020) протягом 15 років, із них 5 — у шлюбі[12][13]. Дітей не має[5].

Примітки

  1. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ а б https://web.archive.org/web/20150731102951/http://www.baerbelbas.de/glaeserne-abgeordnete-baerbel-bas/ueber-mich.html
  3. ↑ а б в г Німецький парламент очолила жінка. Хто вона?. Deutsche Welle (українською) . 26 жовтня 2021. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  4. ↑ а б Bärbel Bas aus Duisburg soll SPD-Fraktionsvize werden. Westdeutsche Allgemeine Zeitung (німецькою) . 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2022.
  5. ↑ а б в г д е Über mich. baerbelbas.de (німецькою) . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  6. ↑ а б Bärbel Bas, SPD. Bundestag.de (німецькою) . Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  7. ↑ Election of the third female Bundestag President since 1949: Bärbel Bas. Bundestag.de (англійською) . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  8. ↑ а б Bärbel Bas, SPD. bundestag.de (німецькою) . Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  9. ↑ Mitglieder der Parlamentarischen Linken. Parlamentarische Linke (німецькою) . Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  10. ↑ Німецький Бундестаг очолила жінка. Укрінформ (українською) . 26 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  11. ↑ Указ Президента України від 21 жовтня 2022 року № 734/2022 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  12. ↑ Bärbel Bas (SPD) kandidiert nach Lebenskrise mit neuem Mut. Westdeutsche Allgemeine Zeitung (німецькою) . 16 вересня 2021. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  13. ↑ SPD Duisburg: Siegfried Ambrosius ist tot. Ruhrbarone (німецькою) . Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
Попередник: Президент Бундестагу
26 жовтня 2021 — 25 березня 2025 		Наступник:

Вольфганг Шойбле 		Юлія Клекнер

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).