YaChudo

Бенч (мова)

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Бенч
Bencʼnon
Поширена вЕфіопія
РегіонСхідна Африка
Носії347000 (2007 р.)[1]
Писемністьлатиниця, ефіопське письмо
Класифікація
Коди мови
ISO 639-3bcq
IETFbcq Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бенч (значення).

Бенч — мова, що належить до афразійської макросімʼї, омотської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в школах, виходять радіопередачі[1].

Писемність

Писемність мови бенч заснована на латиниці (введена у 2008 році) та ефіопському письмі[1].

Ефіопське письмо[2]

МФА ə u i a e ɨ/- o
h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ
l   ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ
h   ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ
m   ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ
s   ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ
r   ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ
s   ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ
ʃ   ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ
ʂ   ⶡ ⶢ ⶣ ⶤ ⶥ ⶦ
kʼ   ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ
b   ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ
t   ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ
t͡ʃ   ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ
t͡ʂ   ⶩ ⶪ ⶫ ⶬ ⶭ ⶮ
n   ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ
ʔ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ
k   ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ
w   ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ
z   ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ
ʒ   ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ
ʐ   ⶱ ⶲ ⶳ ⶴ ⶵ ⶶ
j   ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ
d   ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ
d͡ʒ   ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ
ɡ   ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ
tʼ   ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ
t͡ʃʼ   ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ
t͡ʂʼ   ⶹ ⶺ ⶻ ⶼ ⶽ ⶾ
pʼ   ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ
sʼ   ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ
p   ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ
МФА ə u i a e ɨ/- o
  • Для передачі приголосних звуків, за якими не слідують голосні, використовують складові знаки з прикріпленим голосним [ɨ].
  • З голосним [ə] є тільки два складових знаки: ሀ [hə] і አ [ʔə].
  • Для передачі на письмі ретрофлексних приголосних було створено нові складові знаки:
    • ⶹ [t͡ʂʼu], ⶺ [t͡ʂʼi], ⶻ [t͡ʂʼa], ⶼ [t͡ʂʼe], ⶽ [t͡ʂʼɨ/-], ⶾ [t͡ʂʼo];
    • ⶱ [ʐu], ⶲ [ʐi], ⶳ [ʐa], ⶴ [ʐe], ⶵ [ʐɨ/-], ⶶ [ʐo];
    • ⶩ [t͡ʂu], ⶪ [t͡ʂi], ⶫ [t͡ʂa], ⶬ [t͡ʂe], ⶭ [t͡ʂɨ/-], ⶮ [t͡ʂo];
    • ⶡ [ʂu], ⶢ [ʂi], ⶣ [ʂa], ⶤ [ʂe], ⶥ [ʂɨ/-], ⶦ [ʂo].

Інші знаки

Знак Назва
  ፥ тональна
позначка
  • Тони на письмі позначаються знаком ፥ (бенч — тональна мова)[3][4].

Латинське письмо[5]

A a B b C c Ch ch Cʼ cʼ D d E e G g H h I i K k L l
M m N n O o P p Pʼ pʼ Q q R r S s Sh sh T t Ts ts
U u V v W w X x Xh xh Xs xs Xʼ xʼ Y y Z z Zh zh Zʼ zʼ

Примітки

  1. ↑ а б в Ethnologue
  2. ↑ Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21—22.
  3. ↑ Klaus Wedekind. «Why Benchʼ (Ethiopia) has five level tones today».
  4. ↑ Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21.
  5. ↑ Tekle Gizaw. «English-Benc'non-Amharic school dictionary». Ст. iv.

Література

  • Breeze, Mary J. 1986. «Personal pronouns in Gimira (Benchnon).» In Ursula Wiesemann (ed.), Pronominal systems, 47-69. Tübingen: Gunter Narr.
  • Breeze, Mary J. 1988. «Phonological features of Gimira and Dizi.» In Marianne Bechhaus-Gerst and Fritz Serzisko (eds.), Cushitic — Omotic: papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages, Cologne, January 6–9, 1986, 473—487. Hamburg: Helmut Buske Verlag.
  • Breeze, Mary J. 1990. «A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira (Benchnon)». In Richard J. Hayward (ed.), Omotic Language Studies, 1-67. London: School of Oriental and African Studies, University of London.
  • Rapold, Christian. 2006. Towards a grammar of Benchnon. PhD thesis, University of Leiden.
  • Wedekind, Klaus. 1983. «A six-tone language in Ethiopia: Tonal analysis of Benč non (Gimira).» Journal of Ethiopian Studies 16: 129-56.
  • Wedekind, Klaus. 1985a. «Why Bench’ (Ethiopia) has five level tones today.» In Ursula Pieper and Gerhard Stickel (eds.), Studia linguistica diachronica et synchronica, 881—901. Berlin: Mouton.
  • Wedekind, Klaus. 1985b. «Thoughts when drawing a map of tone languages.» Afrikanistische Arbeitspapiere 1: 105-24.
  • Wedekind, Klaus. 1990. «Gimo-Jan or Ben-Yem-Om: Benč — Yemsa phonemes, tones, and words.» In Richard J. Hayward (ed.), Omotic language studies p. 68-184. London: School of Oriental and African Studies, University of London.

Додаткові джерела і посилання


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).