Бела Балаж
| Бела Балаж | |
|---|---|
угор. Balázs Béla  | |
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Bauer Herbert[1] |
| Народився | 4 серпня 1884[3][4][…] Сегед, Австро-Угорщина[2][6] |
| Помер | 17 травня 1949[2][3][…] (64 роки) Будапешт, Угорщина[2][6] ·інсульт |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | поет, письменник, сценарист, хореограф, кінокритик, лібретист, кінорежисер, теоретик кіно, композитор, aesthetician, фотограф, кінознавець |
| Alma mater | Будапештський університет (1906) |
| Знання мов | угорська[3][7] |
| Заклад | Nyugatd і Q61942857? |
| Партія | Комуністична партія Німеччини |
| Батько | Simon Bauerd |
| Брати, сестри | Бауер Ервін Симонович і Bauer Hildad |
| У шлюбі з | Edith Boned |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0049462 |
Балаж Бела (псевдонім Герберта Бауера; 4.VIII 1884, Сегед — 17.V 1949, Будапешт) — угорський письменник і теоретик кіно.
Життєпис
У літературі виступив 1908 як поет-символіст.
Учасник Пролетарської революції в Угорщині 1919, після поразки якої емігрував до Відня, 1927 — до Берліна. В 1931—45 жив у СРСР.
Романи: «Неможливі люди» (1930), «Карлусь Бруннер» (1936), «Генріх починає боротьбу» (1941), збірки віршів — «Лети, моє слово» (1944), «Мій шлях» (1945). Автор книг про кіномистецтво, автобіографічного роману «Юність мрійника» (1948), сценаріїв, казок. В Угорській Народній Республіці було встановлено державну премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії.[8]
Примітки
- ↑ FamilySearch — 1999.
- ↑ а б в г Балаж Бела // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Балаж Бела // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 331.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).