Бей Юймін
| Бей Юймін | |
|---|---|
| 貝聿銘 | |
| |
| При народженні | кит. 貝聿銘  |
| Народження | 26 квітня 1917[1][2][…] Гуанчжоу, Республіка Китай (1912—1949)[4] |
| Смерть | 16 травня 2019[5][2][…] (102 роки) |
| Нью-Йорк, США[6] | |
| Поховання | Kensico Cemeteryd[7] |
| Країна |  США Тайвань |
| Навчання | Гарвардська вища школа дизайнуd, MIT School of Architecture and Planningd і Пенсільванський університет |
| Діяльність | архітектор |
| Напрямок | інтернаціональний стиль |
| Працівник | Webb and Knappd |
| Член | Американська академія мистецтв та літератури, Китайська інженерна академія, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architectured[8], Committee of 100d і Академія красних мистецтв Франції |
| Твори | Піраміда Лувру, Зала слави рок-н-ролу, Башта Банку Китаю, Mastercard International Global Headquartersd, Luce Memorial Chapeld[9], Bali Refuse Incineration Plantd[9] і The Garden Hotel, Guangzhoud |
| Батько | Tsuyee Peid |
| У шлюбі з | Eileen Lood |
| Діти (4 ) | Sandi Peid |
| Премії | AIA Gold Medal |
| Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго |
| Нагороди | |
 Бей Юймін у Вікісховищі | |
Бей Юймін (кит.: 貝聿銘, англ. Ieoh Ming Pei; 26 квітня 1917 — 16 травня 2019) — американський архітектор китайського походження. Вчився в Массачусетському технологічному інституті і в Гарвардському університеті у Вальтера Гропіуса. Продовжувач традицій «інтернаціонального стилю» Міс ван дер Рое. Один з п'яти перших лауреатів Прітцкерівської премії.
Біографія
Бей Юймін народився на півдні Китаю в провінції Гуандун. У 17 років він вирушив до США на навчання. Його батько сподівався, що він вчитиметься бухгалтерської справи. Але сам Бей Юймін, зваживши на свої схильності, вступив на архітектурний факультет Університету штату Пенсильванія в США. За словами Бей Юйміна, його інтерес до архітектури з'явився тоді, коли він, ще зовсім молодий, побачив найвищу в Шанхаї будівлю — двадцятиповерховий готель Гоцзі.
У перші роки в США консервативні погляди викладачів Університету штату Пенсильванія дуже розчарували Бей Юйміна. Він перевівся на архітектурний факультет Гарвардського університету, а потім вчився у Массачусетсі.
У 1948 році Бей Юймін увійшов до архітектурних кругів США. Він розробив немало проєктів адміністративних і житлових будівель, що допомогло йому згодом здобути популярність у США, яка заклала міцний фундамент для його майбутньої успішної діяльності. А будівля «Державного центру з дослідження атмосфери», побудована в 60-ті роки в долині штату Колорадо, стала першим досвідом у проєктуванні громадських будівель.
1979 рік був названий у США роком Бей Юйміна. Архітектурний інститут США того ж року вручив йому золоту медаль.
Найбільші роботи
- 1962 — Плас Віль-Марі, Монреаль
- 1968 — Художній музей Еверсон, Сірак'юс
- 1971 — Харбор-тауерс, Бостон
- 1973 — Художній музей ім. Херберта Джонсона, Корнельский університет
- 1974 — Східне крило Національної галереї мистецтв, Вашингтон
- 1975 — Офіс банка OCBC, Сінгапур
- 1976 — Джон-Хенкок-тауер, Бостон
- 1978 — Художній музей Індіанского університету
- 1979 — Бібліотека ім. Джона Кеннеді, Бостон
- 1979 — Світовий торговий центр, Балтимор
- 1980 — Рафлс-сіті, Сінгапур
- 1982 — Вежа Банку Китаю, Гонконг
- 1986 — Фаунтейн-плейс, Даллас
- 1987 — Банк Америки, Маямі
- 1989 — Піраміда Лувра, Париж
- 1990 — Гейтуей, Сінгапур
- 1991 — Музей Міхо, Кіото
- 1995 — Зал слави рок-н-ролу, Клівленд
- 1999 — Музей сучасного мистецтва, Люксембург
- 2002 — Башта EDF, Дефанс, Париж
- 2004 — Музей ісламського мистецтва, Доха
Галерея робіт
-
Піраміда Лувра (1989) -
Банк OCBC в Сінгапурі -
Ґейтвей в Сінгапурі -
Фаунтейн-плейс в Далласі -
Національний центр атмосферних досліджень, Булдер, Колорадо -
Примітки
- ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.nytimes.com/2019/05/16/obituaries/im-pei-dead.html
- ↑ I.M. Pei, Master Architect Whose Buildings Dazzled the World, Dies at 102 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2019. — ISSN 0362-4331
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
- ↑ а б 貝聿銘102歲辭世 羅浮宮金字塔盛名永流傳 // Central News Agency — 2019.
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Біографія на сайті World of Biography [Архівовано 18 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).