Бедлам

Бедлам
51°22′51″ пн. ш. 0°01′46″ зх. д. / 51.380833333333° пн. ш. 0.029444444444444° зх. д.
Дата створення / заснування	1247
Країна	Велика Британія
Адміністративна одиниця	Бромлі
Історичне графство	Суррей
Батьківська організація	South London and Maudsley NHS Foundation Trustd
Адреса	Monks Orchard Rd, Beckenham BR3 3BX
Поштовий індекс	BR3 3BX
Обслуговується	George Henry Haydond
Кількість лікарняних ліжок	350
Офіційний сайт
Бедлам у Вікісховищі

Бедла́м (англ. Bethlem Royal Hospital) — відома назва лікарні для психічно хворих у Лондоні. Заклад безперервно існував протягом декількох століть. Від його назви в українську мову прийшло поняття «бедлам» — хаос, безлад, що нагадує божевілля.

Назва походить від слова Вифлеєм, з англійської — Бетлем (Bethlem). На цьому місці в Лондоні колись був монастир ордена Вифлеємської зірки.

Бедлам — назва шпиталю, що був при монастирі ордену Вифлеємської зірки. Там утримували психічно хворих і блаженних. Заклад існував протягом декількох століть.

Бетлем зробили частиною міста Лондон 1247 року. 1330 року тут розташували шпиталь, а 1377 року сюди почали звозити психічно хворих. Умови утримання були дикі: енергійних чи суспільно небезпечних божевільних кували в кайдани й кріпили до стін чи підлоги, з відділення божевільних зробили атракціон: сюди дозволяли приходити усім охочим на своєрідні екскурсії. Аби зацікавити відвідувачів, їм дозволяли приносити довгі жердини й цькувати хворих у їхніх клітках.

Шпиталь для психічно хворих Бедлам став сумно відомим жорстоким поводженням з утриманими. У XVIII столітті з утримання хворих зробили невеликий бізнес і показували божевільних за гроші. Вхід був вільним у перший вівторок кожного місяця. Кількість відвідувачів шпиталю Бедлам у 1814 році сягала 96 000.

Французи на хвилі демократизації звичаїв у часи французької революції 1789–1793 років провели реформи утримання божевільних, яке стало більш гуманним (відмова від тортур, примусове обливання холодною водою, відмова від кайданів для спокійних та інше). Ці реформи перейняли і в Британії у 1813–1814 роках. Вибудували зразковий шпиталь, де утримання хворих було поліпшене на зразок французьких закладів.

У 1852 році, після від'їзду останніх лікарів (Александра Морісона та Едварда Томаса Монро) та призначення першого лікаря-резидента (Чарльза Худа), лікарня беззастережно прийняла політику неприборкання та морального ведення пацієнтів. У 1870 році було створено лікарню поза межами міста, а в 1919 році було відкрито амбулаторну клініку для пацієнтів-добровольців – першу у Сполученому Королівстві.^[1]

Лікарня тричі переїжджала: спочатку до Мурфілдс у 1676 році (нинішнє місце Фінсбері-Серкус), потім на Сент-Джордж-Філдс у 1815 році (нинішнє місце Імперського військового музею) і, нарешті, до Бекенхема, графство Кент, у 1930 році, на місце колишнього заміського маєтку. У липні 1948 року, після створення Національної служби охорони здоров'я, Бетлем було адміністративно об'єднано з лікарнею Модслі, щоб утворити єдину післядипломну психіатричну навчальну лікарню. У 1999 році Бетлем і Модслі були об'єднані з іншими службами психічного здоров'я Південного Лондона, щоб утворити Траст Національної служби охорони здоров'я Південного Лондона та Модслі.^[1]

• Russell, David (1996). Scenes from Bedlam: History of the Bethlem Royal and Maudsley Hospitals. Baillière Tindall. ISBN 1-873853-39-4
• Allderidge, Patricia (1997). Bethlem Hospital 1247 — 1997. A Pictorial Record.'Phillimore. ISBN 1-86077-054-1