Бедантит
| Бедантит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[1][2]  |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Bdn[3] |
| Хімічна формула | PbFe³⁺₃(AsO₄)(SO₄)(OH)₆[4][5] |
| Nickel-Strunz 8 | VI/B.03b[6] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BL.05 |
| Dana 8 | 43.4.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, темно-зеленийd, коричневий, темно-жовтийd, червоний і Шартрез |
| Сингонія | тригональна сингонія[7] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Франсуа Сюльпіс Бьодан[8] |
 Бедантит у Вікісховищі | |
Беданти́т[9], бьоданти́т — мінерал, гідроксилсульфатарсенат свинцю та окисного заліза. Названий в 1826 році на честь Франсуа Бьодана, французького геолога і мінералога.
Загальний опис
Склад: PbFe3(AsO4)(SO4)(OH)6.
Містить (%): PbO — 31,35; Fe2О3 — 33,68; As2O5 — 16,14; SO3 −11,24; Н2О — 7,59.
Сингонія тригональна.
Густина 4—4,3.
Твердість. 3,5—4,5.
Колір чорний, темнозелений, коричневий.
Блиск скляний до смолистого (наближається до алмазного). Прозорий до напівпрозорого. Рідкісний. Вторинний мінерал, який виникає при зміні свинцевих руд, особливо сульфосолей.
Зустрічається в асоціації з фармакосидеритом, скородитом, гематитом та кварцом.
Розрізняють:
- бедантит-плюмбоярозит (за складом проміжний між бедантитом і ярозитом, ближчий до ярозиту);
- бедантит фосфористий (коркіт).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Szymanski J. T. The crystal structure of beudantite, Pb(Fe,Al)3 [(As,S)O4]2(OH)6 // The Canadian Mineralogist — Association Minéralogique du Canada, 1988. — Vol. 26. — P. 923–932. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2019) — 2019.
- ↑ Giuseppetti G, Tadini C Beudantite: PbFe3(SO4)(AsO4)(OH)6, its crystal structure, tetrahedral site disordering and scattered Pb distribution // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte — E. Schweizerbart, 1989. — Т. 1989. — С. 27–33. — ISSN 0028-3649
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 44. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бедантит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бедантит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Beudantite [Архівовано 18 серпня 2013 у Wayback Machine.] — Mineraldatenbank.
- Beudantite [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).