Багва (притока Срібної)
| Багва (притока Срібної) | |
|---|---|
| 49°09′12″ пн. ш. 30°25′16″ сх. д. / 49.153222° пн. ш. 30.421194° сх. д. | |
| Витік | з водойми на південній околиці Багви |
| • координати | 49°7′7.6″ пн. ш. 30°31′50.3″ сх. д. / 49.118778° пн. ш. 30.530639° сх. д. |
| Гирло | Срібна |
| • координати | 49°9′11.6″ пн. ш. 30°25′16.3″ сх. д. / 49.153222° пн. ш. 30.421194° сх. д. |
| Похил, м/км | 3,7 м/км |
| Басейн | Південного Бугу |
| Країни: | |
| Регіон | Черкаська область |
| Довжина | 12 км |
| Площа басейну: | 67,2 |
![]() | |
Бачва[1], Багва[2] — річка у Буцькій селищній та Виноградській сільській громадах Черкаської області, ліва притока Срібної (басейн Південного Бугу).
Опис
Довжина річки 12 км, висота витоку річки над рівнем моря — 213 м; висота гирла над рівнем моря — 190 м; падіння річки — 23 м; похил річки — 3,7 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 67,2 км².
Розташування
Багва бере початок з водойми на південній околиці села Багва і протікає через нього. Тече переважно на північний захід у межах села Рубаний Міст. У селі Русалівка впадає в річку Срібну, ліву притоку Гірського Тікичу.
Примітки
- ↑ «Каталог річок України» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXV, лист 9-1, 1868 год // c. Багва // р. Багва (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 16 січня 2019.
Література
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 64. — (№ 972).
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 27
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

