Бахмач (село)

село Бахмач
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Тер. громада	Бахмацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA74040030020071408
Основні дані
Засноване	1147
Населення	3009
Площа	7,47 км²
Густота населення	400 осіб/км²
Поштовий індекс	16503
Телефонний код	+380 4635
Географічні дані
Географічні координати	51°11′51″ пн. ш. 32°46′26″ сх. д. / 51.19750° пн. ш. 32.77389° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	144 м
Водойми	річка Бахмач
Місцева влада
Адреса ради	16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42
Карта
Бахмач
Бахмач
Мапа

Ба́хмач — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.

Селом пролягає долина річка Бахмач, права притока Борзенки.

Біля села знаходяться гідрологічний заказник місцевого значення Острів, гідрологічна пам'ятка природи Парасючка.

Бахмач — одне з літописних поселень часів Київської Русі. Вперше ойконім Бохмач згадується в 1147 році в «Повісті временних літ»: «услышав об истреблении Мстиславовичами города Всеволожа, жители городов Уненижа, Бохмача и Белой Вежи поспешали бежать в Чернигов».

Давньоруський Бахмач був зруйнований в результаті міжусобних воєн, а в 1239 році його остаточно зруйнували монголи, після чого «Бахмач» декілька століть не згадується в літописах.

За легендою, село Бахмач заселялося так. Козак Кириченко першим поставив собі хату на лівому березі річки Бахмач. Після цього на лівому березі річки Борзенки оселився козак Данько, від прізвища якого отримала назву слобідка Даньківка. Із зростанням населення почав заселятися правий берег Борзенки.^[1]

У першій половині XVII століття на острові між річками Борзенка та Бахмач було побудовано дерев'яно-земляну Бахмацьку фортецю з Успенською церквою, яка стала ядром майбутнього центру Бахмацької сотні Ніжинського полку Гетьманщини.^[2] Бахмацька фортеця мала три брами — Батуринську, Куріньську і Тиницьку.

Село Старий Бахмач в середині 17 століття згадувалося як приміське село однойменного містечка. Місце, "де існував Бахмач дотатарський і догетьманський".^[3] Воно розташовувалося на північний схід від Бахмацької фортеці, на річці Бахмач, та мало дерев'яну Воскресенську церкву.^[4] Важливо не ототожнювати його з населеним пунктом Бахмач, що виник у другій половині ХІХ століття біля однойменної залізничної станції. Його розвиток легко простежити за мапами.^[5]

У селі Бахмач у листопаді 1708 року гетьман Іван Мазепа присягнув перед генеральною старшиною, полковниками, сотниками і знатним товариством, що він прийняв протекцію короля шведського «не для приватної своєї користі, але для загального добра цілої Отчизни і Війська Запорозького».^[6]

За даними Генерального опису у 1760-х роках «містечко сотенне Бахмач лежить у низині, обнесене навколо земляним валом, який від недогляду і неладнання увесь осипався; з трьома браммами, які звуться Батуринська, Тиницька і Куріньська».^[7] При містечку було дві дерев'яні церкви — Успенська та Воскресенська, 255 козацьких дворів. Також мешкало 75 дворів посполитих, належних царській казні (Понорницькому правлінню), 16 дворів підданих Кирила Розумовського, а також двори і двори підданих інших власників: сотника бахмацького Михайла Яновича, осавула компанійського Якова Покотила та інших.^[8]

Бахмач був «сільським» (як підкреслювали його сотники) сотенним центром до скасування полково-сотенного устрою в 1782 р., коли увійшов до Новгород-Сіверського намісництва.

За матеріалами Опису намісництва, Бахмач розташовувався на рівному місці по обох берегах річок Бахмач і Борзна (Борозна), на шляху із Глухова в Прилуки. У 1781 році в Бахмачі мешкало 484 рядових козаків, а також піддані ексгетьмана Кирила Розумовського та інших власників. Загалом окрім старшини і духовенства з їхніми родинами — 712 жителів. Із занять мешканців — землеробство, шинкарство, чумакування, ремесло (кравецтво і шевство).^[9]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади^[10].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області^[11].

За даними Історико-статистичного опису Чернігівської єпархії, Успенська церква на території Бахмацької фортеці була зруйнована в 1664 році, під час подій російсько-польської війни.

Церкву відбудували в 1735 році стараннями полковника Василя Покотила, священнослужителів цієї церкви та місцевих козаків Івана Лященка і Кіндрата Ковтуна.^[12]

Воскресенська церква у селі Бахмач була споруджена в 10 саженях від двору козака Кириченка в 1755 році. Збудована з дерева, вона була трибанною, висотою до 45 аршин.

В 1815 ця церква згоріла. На новому місці було споруджено дерев'яну Вознесенську. Про її будівництво подбав парох Конон Стуковін. Він активно збирав кошти та випросив у тиницької поміщиці О.В.Махрової (Кочубей) місце для побудови храму.^[13]

• братська могила 50 російських большевиків, які загинули в бою з Білою армією в вересні 1919 р. (1961);
• братська могила 35 мирних жителів, спалених 25 лютого 1943 року (1961);
• братська могила 21 солдатів, які загинули 1941 у боях за Бахмач у вересні 1943 року (1957);
• меморіал загиблим в роки другої світової війни 1939—1945 рр. (реконструйовано 1999);
• братська могила 6 солдатів, які загинули у вересні 1943 р. (1957);
• могила художника Г. Г. Яременка (1874—1915 рр.) на сільському кладовищі. На могилі — пам'ятник (1965).

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[15]:

• Бридкий Василь Хомович (*28 січня 1885 — †4 червня 1967) — військовий діяч Української Народної Республіки, хорунжий артилерії Армії УНР;
• Різун Володимир Володимирович (нар. 1957) — професор, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Заслужений працівник освіти України.
• Данько Микола Іванович (1949—2013) — доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії України, ректор Української державної академії залізничного транспорту, Заслужений працівник транспорту.
• Художник Г. Г. Яременко (1874—1915). Похований на сільському цвинтарі.
• Український письменник-фантаст В. П. Бережний
• Герой Радянського Союзу Ф. М. Жила.
• У селі проживав ветеран війни (1943—1945 рр.) Марченко Дмитро Олександрович (1924—2018), кавалер багатьох нагород, весь час до виходу на пенсію та i після працював ветеринарним лікарем.
• Чигрин Микола Миколайович (1980—2024) — солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Історія села Бахмач

Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.