Бар (регіон)

Бар
47°56′00″ пн. ш. 8°30′00″ сх. д. / 47.93333333° пн. ш. 8.5° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Баден-Вюртемберг
Система	Gäu Plateausd[1]
Тип	плато і natural region of Germanyd
Висота	700 м
Площа	519 км²[1]
Бар Бар (Німеччина)
Бар у Вікісховищі

Баар або Баргохмульде (нім. Baar bzw. Baarhochmulde) — плато між Шварцвальдом і Швабським Альбом на південному заході Німеччини, розташоване в її центральній частині на висоті приблизно 670—750 м. Назва походить від колишнього ландграфства Бар ^[2] яке, однак, мало більшу територію. Бар займає площу 410 км². ^{[3] [4]} Найвища висота — гора Лупфен (976 м), останець юрського періоду; однак панівною породою є в ландшафті черепашковий вапняк, тому Бар класифікується як частина геу.

Межі за годинниковою стрілкою:

• Верхній Геу на півночі
• Передгір'я західного Швабського Альбу (100) на північному сході
• Баральб, або згідно з іншим поділом Баральб і долина Верхнього Дунаю на сході та південному сході
• Альб-Вутах на південному заході
• Південно-східний Шварцвальд на заході
• Середній Шварцвальд на північному-заході

На сході та півдні Бар межує з горами з відносно рівномірною висотою близько 900 м (Блаттальде, Фюрстенберг тощо); на південний схід висота падає до району Альб-Вутах, який продовжує річку Геуе, але стікає до Вутаху. На південному сході він відділений від Гегау хребтами Баральб і Гегауальб.

Джерела Неккару (Швеннінгер-Мос) і Дунаю (в замковому парку Донауешинген) знаходяться в Барі. Проте річки-твірні Дунаю — Брігах і Брег, які зливаються разом, мають джерела за межами Бару поблизу Фуртвангена та Сент-Георгена в Шварцвальді. Проте в Барі є джерела Креенбаха та Ельти, перших приток Дунаю після того, як Дунай уходить під землю поблизу Іммендінгена та Мерінгена, де Дунай повністю просочується протягом більшої частини року.

Біля Донауешингена, одного з найхолодніших місць у Німеччині, є неглибокий басейн холодного повітря. У середньому за багаторічний період тут перший нічний заморозок буває 20 вересня — навіть раніше, ніж у сусідньому Шварцвальді.

Північний схід від Бару розсічений глибокими долинами, з горами Гогенкарпфен і Лупфен.

Бар лежить у центрі регіону Шварцвальд-Бар-Гойберг і містить район Шварцвальд-Бар, за винятком його північно-західних районів, найзахіднішу частину району Тутлінген та найпівденнішу частину району Ротвайль і простягається на заході в район Брайсгау-Гохшварцвальд.

Міста середнього розміру Донауешинген і Філлінген-Швеннінген розташовані в Барі, а західна частина району Філлінген вже віднесена до Шварцвальду.^[3]

Невеликі міста Бара (з півночі на південь):^[3]

• Троссінґен
• Бад-Дюрргайм
• Бройнлінген
• Гюфінген

Гайзінген, Лефінген і Блумберг також історично розташовані на Барі, але не віднесені до Бару в «довіднику природної просторової структури Німеччини».^[5][6]

Інші незалежні громади (з півночі на південь):^[3]

• Даухінген
• Альдінген
• Гаузен-об-Ферена
• Гуннінген
• Дюрхгаузен
• Тунінген
• Брігахталь
• Зайтінген-Оберфлахт
• Тальгайм

Менхвайлер і Кенігсфельд у Шварцвальді також іноді відносять до Бара.

Спочатку в Каролінзькій Алеманії було три бари: Східний, Західний і Альбуїнсбар. Це були великі адміністративні одиниці, які складалися з кількох районів. Територія навколо Ротвайля утворювала графство Бар з VIII по X століття.

Пізніше графи Зульц поєдналися з Барами, які з'явилися на цій території ще в XI столітті. У 1282 році граф Герман фон Зульц залишив графство Бар королю Рудольфу I, який віддав його графу Генріху фон Фюрстенбергу. Він залишався за його нащадками до ХІХ століття.

• Ulrich Lutz: Die Herrschaftsverhältnisse in der Landgrafschaft Baar in der Wende vom 15. zum 16. Jahrhundert. Ein Beitrag zur Entstehung des Territorialstaates und zur Geschichte des Bauernkriegs. Bühl/Baden 1979, ISBN 3-7826-0046-0.
• Günther Reichelt: Wo Donau und Neckar entspringen — Die Baar. Otto Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 1990, ISBN 3-9802492-0-4.
• Günther Reichelt (Hrsg.): Die Baar. Wanderungen durch Landschaft und Kultur. Neckar-Verlag, Villingen-Schwenningen 1972.
• Günther Reichelt: Baartage. Beobachtungen und Bilder. Verlag der Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 2008, ISBN 978-3-9802492-3-2.
• Günther Reichelt: Baarwanderungen. Streifzüge durch Landschaft und Kultur [mit 45 Wanderrouten]. 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 2010, ISBN 978-3-9802492-5-6 (Erstausgabe unter dem Titel Baarwanderungen: Streifzüge durch Landschaft und Kultur mit Prominenten der Region, 200 Jahre Verein für Geschichte und Naturgeschichte der Baar / Baar-Verein. [Unter Verwendung der Mitteilungen von Raimund Fleischer], Verein für Geschichte und Naturgeschichte der Baar, Donaueschingen 2004, ISBN 3-00-013975-3).
• Alexander Siegmund (Hrsg.): Faszination Baar. Porträts aus Natur und Landschaft. 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. Mory, Donaueschingen 2006, ISBN 3-9802492-2-0 (Erstausgabe im Selbstverlag: Hüfingen 2004, ISBN 3-00-012635-X).
• Otto Schaub: Zur Geologie der Baar. In: Deutscher Alpenverein, Sektion Baar (Hrsg.): 100 Jahre Deutscher Alpenverein Sektion Baar 1908—2008. S. 59–75.
• Hugo Siefert: Hagelabwehr auf der Baar 1810—2010. In: Schriften der Baar. 54 (2011), S. 91–96 (online).
• L. Reich: Die badische Landschaft Baar und ihre Bewohner. In: Badenia oder das badische Land und Volk, Erster Band, Heidelberg 1859, S. 431–461 (online in der Google-Buchsuche).

• der LUBW, siehe 121: Baar (PDF; 7,1 MB; Hinweise)