YaChudo

Ізотопи барію

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Природний барій (56Ba) являє собою суміш шести стабільних ізотопів та одного дуже довгоживучого радіоактивного первинного ізотопу, барію-130, який був ідентифікований як нестабільний геохімічним методом (на основі аналізу наявності його дочірнього ксенону-130 у гірських породах) у 2001 році[1][2] ймовірно, розпадаючись шляхом подвійного захоплення електронів з періодом напіврозпаду (0.5–2.7)×1021 років (приблизно в 1011 разів більше віку Всесвіту). Ці два вимірювання розходяться; вищенаведене відображає загальний діапазон, значення в таблиці нижче є приблизним середнім значенням.

Основні ізотопи[3] Розпад
Поширеність Період напіврозпаду (t1/2) Тип Продукт розпаду
130Ba 0.11% (0.5–2.7)×1021 р εε 130Xe
131Ba синтетичний 11.52 дн β+ 131Cs
132Ba 0.1% стабільний
133Ba синтетичний 10.538 р ε 133Cs
134Ba 2.42% стабільний
135Ba 6.59% стабільний
136Ba 7.85% стабільний
137Ba 11.2% стабільний
138Ba 71.7% стабільний
140Ba синтетичний 12.753 дн β− 140La
Стандартна атомна маса Ar°(Ba)
137.327±0.007[4]

137.33±0.01 (скорочена)[5]

Список ізотопів

Нуклід[6] Z N Маса ізотопа (Da)[7][8][9] Рік відкриття[10][10] Період напіврозпаду[3] Тип розпаду[3][11] Дочірній ізотоп[12][13] Спін та парність[3][14][15] Ізотопна поширеність (мольна частка)
Енергія збудження Нормальні пропорції[3] Діапазон варіації
114Ba 56 58 113.95072(11) 1995 460(125) мс β+ (79%) 114Cs 0+
114Ba 56 58 113.95072(11) 1995 460(125) мс α (0.9%) 110Xe 0+
114Ba 56 58 113.95072(11) 1995 460(125) мс β+, p (20%) 113Xe 0+
114Ba 56 58 113.95072(11) 1995 460(125) мс КР(<.0034%) 102Sn, 12C 0+
115Ba 56 59 114.94748(22)# 1997 0.45(5) с β+ 115Cs 5/2+#
115Ba 56 59 114.94748(22)# 1997 0.45(5) с β+, p (>15%) 114Xe 5/2+#
116Ba 56 60 115.94162(22)# 1997 1.3(2) с β+ (97%) 116Cs 0+
116Ba 56 60 115.94162(22)# 1997 1.3(2) с β+, p (3%) 115Xe 0+
117Ba 56 61 116.93832(27) 1977 1.75(7) с β+ (87%) 117Cs (3/2+)
117Ba 56 61 116.93832(27) 1977 1.75(7) с β+, p (13%) 116Xe (3/2+)
117Ba 56 61 116.93832(27) 1977 1.75(7) с β+, α (0.024%) 113I (3/2+)
118Ba 56 62 117.93323(22)# 1997 5.2(2) с β+ 118Cs 0+
119Ba 56 63 118.93066(21) 1974 5.4(3) с β+ (75%) 119Cs (3/2+)[16]
119Ba 56 63 118.93066(21) 1974 5.4(3) с β+, p (25%) 118Xe (3/2+)[16]
119mBa[16] 66.0 кеВ 2021 360(20) нс ІП 119Ba (5/2−)
120Ba 56 64 119.92604(32) 1974 24(2) с β+ 120Cs 0+
121Ba 56 65 120.92405(15) 1975 29.7(15) с β+ (99.98%) 121Cs 5/2+
121Ba 56 65 120.92405(15) 1975 29.7(15) с β+, p (0.02%) 120Xe 5/2+
122Ba 56 66 121.91990(3) 1974 1.95(15) хв β+ 122Cs 0+
123Ba 56 67 122.918781(13) 1962 2.7(4) хв β+ 123Cs 5/2+
123mBa 120.95(8) кеВ 1991 830(60) нс ІП 123Ba 1/2+#
124Ba 56 68 123.915094(13) 1967 11.0(5) хв β+ 124Cs 0+
125Ba 56 69 124.914472(12) 1962 3.3(3) хв β+ 125Cs 1/2+
125mBa 120(20)# кеВ 2002 2.76(14) мкс ІП 125Ba (7/2−)
126Ba 56 70 125.911250(13) 1954 100(2) хв β+ 126Cs 0+
127Ba 56 71 126.911091(12) 1952 12.7(4) хв β+ 127Cs 1/2+
127mBa 80.32(11) кеВ 1992 1.93(7) с ІП 127Ba 7/2−
128Ba 56 72 127.9083524(17) 1950 2.43(5) дн ЕЗ 128Cs 0+
129Ba 56 73 128.908683(11) 1950 2.23(11) г β+ 129Cs 1/2+
129mBa 8.42(6) кеВ 1961 2.135(10) г β+ 129Cs 7/2+
129mBa 8.42(6) кеВ 1961 2.135(10) г ІП? 129Ba 7/2+
130Ba[17] 56 74 129.9063260(3) 1936 ≈ 1×1021 р εε 130Xe 0+ 0.0011(1)
130mBa 2475.12(18) кеВ 1966 9.54(14) мс ІП 130Ba 8−
131Ba 56 75 130.9069463(4) 1947 11.52(1) дн β+ 131Cs 1/2+
131mBa 187.995(9) кеВ 1963 14.26(9) хв ІП 131Ba 9/2−
132Ba 56 76 131.9050612(11) 1936 Спостережно стабільний[18][18] 0+ 0.0010(1)
133Ba 56 77 132.9060074(11) 1941 10.5379(16) р EC 133Cs 1/2+
133mBa 288.252(9) кеВ 1941 38.90(6) г ІП (99.99%) 133Ba 11/2−
133mBa 288.252(9) кеВ 1941 38.90(6) г EC (0.0104%) 133Cs 11/2−
134Ba[19] 56 78 133.90450825(27) 1936 Стабільний 0+ 0.0242(15)
134mBa 2957.2(5) кеВ 1980 2.61(13) мкс ІП 134Ba 10+
135Ba 56 79 134.90568845(26) 1931 Стабільний 3/2+ 0.0659(10)
135m1Ba 268.218(20) кеВ 1948 28.11(2) г ІП 135Ba 11/2−
135m2Ba 2388.0(5) keV 2018 1.06(4) мс ІП 135Ba (23/2+)
136Ba 56 80 135.90457580(26) 1931 Стабільний 0+ 0.0785(24)
136m1Ba 2030.535(18) кеВ 1965 308.4(19) мс ІП 136Ba 7−
136m2Ba 3357.19(25) кеВ (2004)[20] 91(2) нс ІП 136Ba 10+
137Ba[19] 56 81 136.90582721(27) 1931 Стабільний 3/2+ 0.1123(23)
137m1Ba[19] 661.659(3) кеВ 1948 2.552(1) хв ІП 137Ba 11/2−
137m2Ba 2349.1(5) кеВ 1973 589(20) нс ІП 137Ba (19/2−)
138Ba[19] 56 82 137.90524706(27) 1924 Стабільний 0+ 0.7170(29)
138mBa 2090.536(21) кеВ 1971 850(100) нс ІП 138Ba 6+
139Ba[19] 56 83 138.90884116(27) 1937 82.93(9) хв β− 139La 7/2−
140Ba[19] 56 84 139.910608(8) 1939 12.7534(21) дн β− 140La 0+
141Ba 56 85 140.914404(6) 1951 18.27(7) хв β− 141La 3/2−
142Ba 56 86 141.916433(6) 1959 10.6(2) хв β− 132La 0+
143Ba 56 87 142.920625(7) 1962 14.5(3) с β− 143La 5/2−
144Ba 56 88 143.922955(8) 1967 11.73(8) с β− 144La 0+
145Ba 56 89 144.927518(9) 1974 4.31(16) с β− 145La 5/2−
146Ba 56 90 145.9303632(19) 1970 2.15(4) с β− 146La 0+
147Ba 56 91 146.935304(21) 1978 893(1) мс β− (99.93%) 147La 5/2−
147Ba 56 91 146.935304(21) 1978 893(1) мс β−, n (0.07%) 146La 5/2−
148Ba 56 92 147.9382230(16) 1979 620(5) мс β− (99.6%) 148La 0+
148Ba 56 92 147.9382230(16) 1979 620(5) мс β−, n (0.4%) 147La 0+
149Ba 56 93 148.9432840(27) 1993 349(4) мс β− (96.1%) 149La 3/2−#
149Ba 56 93 148.9432840(27) 1993 349(4) мс β−, n (3.9%) 148La 3/2−#
150Ba 56 94 149.946441(6) 1994 258(5) мс β− (99.0%) 150La 0+
150Ba 56 94 149.946441(6) 1994 258(5) мс β−, n (1.0%) 149La 0+
151Ba 56 95 150.95176(43)# 1994 167(5) мс β− 151La 3/2−#
151Ba 56 95 150.95176(43)# 1994 167(5) мс β−, n? 150La 3/2−#
152Ba 56 96 151.95533(43)# 2010 139(8) мс β− 152La 0+
152Ba 56 96 151.95533(43)# 2010 139(8) мс β−, n? 151La 0+
153Ba 56 97 152.96085(43)# 2017 113(39) мс β− 153La 5/2−#
153Ba 56 97 152.96085(43)# 2017 113(39) мс β−, n? 152La 5/2−#
153Ba 56 97 152.96085(43)# 2017 113(39) мс β−, 2n? 151La 5/2−#
154Ba 56 98 153.96466(54)# 2017 53(48) мс β− 154La 0+
155Ba[21] 56 99 2026

Радіоізотопи барію

Із загальним діапазоном відомих масових чисел від 114 до 154, на додаток до 130Ba, існує тридцять три відомі радіоізотопи. Найдовгоживучим з них є 133Ba, період напіврозпаду якого становить 10,538 років; усі інші мають періоди напіврозпаду коротші за два тижні. Ізомери із найдовшим часом існування це 133mBa, 38,90 годин, та 135m1Ba, 28,11 годин. Аналогічний 137m1Ba (період напіврозпаду становить 2,552 хвилини) утворюється під час розпаду поширеного продукту поділу цезію-137.

Теоретично барій-114 піддається кластерному розпаду, випускаючи ядро стабільного 12C з утворенням 102Sn. Такого розпаду не спостерігалося, існує лише верхня межа коефіцієнта розгалуження такого розпаду (0,0034 %).

Барій-131

Барій-131 — радіоактивний ізотоп барію з періодом напіврозпаду 11,52 дні. Він розпадається на цезій-131 шляхом захоплення електронів[3]. Його отримують опроміненням цезію протонами за реакцією 133Cs(p,3n)131Ba. Він розроблений для ОЕКТ- візуалізації та може бути поєднаний з альфа-випромінювачем радієм-223[22].

Див. також

Дочірні продукти, крім барію

Посилання

  1. ↑ Meshik, A.P.; Hohenberg, C.M.; Pravdivtseva, O.V.; Kapusta, Y.S. (2001). Weak decay of 130Ba and 132Ba: Geochemical measurements. Physical Review C. 64 (3): 035205–1–035205–6. Bibcode:2001PhRvC..64c5205M. doi:10.1103/PhysRevC.64.035205.
  2. ↑ M. Pujol; B. Marty; P. Burnard; P. Philippot (2009). Xenon in Archean barite: Weak decay of 130Ba, mass-dependent isotopic fractionation and implication for barite formation. Geochimica et Cosmochimica Acta. 73 (22): 6834—6846. Bibcode:2009GeCoA..73.6834P. doi:10.1016/j.gca.2009.08.002.
  3. ↑ а б в г д е Kondev, F. G.; Wang, M.; Huang, W. J.; Naimi, S.; Audi, G. (2021). "The NUBASE2020 evaluation of nuclear properties" (PDF). Chinese Physics C. 45 (3). doi:10.1088/1674-1137/abddae.
  4. ↑ Standard Atomic Weights: Barium. CIAAW. 1985.
  5. ↑ Prohaska, Thomas; Irrgeher, Johanna; Benefield, Jacqueline; Böhlke, John K.; Chesson, Lesley A.; Coplen, Tyler B.; Ding, Tiping; Dunn, Philip J. H.; Gröning, Manfred; Holden, Norman E.; Meijer, Harro A. J. (4 травня 2022). "Standard atomic weights of the elements 2021 (IUPAC Technical Report)". Pure and Applied Chemistry. doi:10.1515/pac-2019-0603. ISSN 1365-3075.
  6. ↑ mBa – збуджений ядерний ізомер.
  7. ↑ Wang, Meng; Huang, W.J.; Kondev, F.G.; Audi, G.; Naimi, S. (2021). "The AME 2020 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references*". Chinese Physics C. 45 (3). doi:10.1088/1674-1137/abddaf.
  8. ↑ ( ) — Невизначеність (1σ) наведено у скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр.
  9. ↑ Атомна маса, позначена символом #: значення та невизначеність визначені не лише на основі експериментальних даних, а частково також за тенденціями масової поверхні (ТМС).
  10. ↑ а б "Discovery of Nuclides Project, Isomer Database". FRIB Nuclear Data Group. doi:10.11578/frib/2572219.
  11. ↑ Типи розпаду: ЕЗ: електронне захоплення КР: кластерний розпад ІП: ізомерний перехід n: випромінювання нейтронів p: випромінювання протонів
  12. ↑ Жирний курсивний символ як дочірній нуклід — дочірній продукт є майже стабільним.
  13. ↑ Жирний символ як дочірній нуклід — дочірній продукт є стабільним.
  14. ↑ ( ) значення спіну — вказує на спін, визначений із недостатньо обґрунтованими аргументами.
  15. ↑ # — Значення, позначені символом #, визначені не лише на основі експериментальних даних, а частково також за тенденціями сусідніх нуклідів (ТСН).
  16. ↑ а б в Zheng, K. K.; Petrache, C. M.; Zhang, Z. H.; Astier, A.; Lv, B. F.; Greenlees, P. T.; Grahn, T.; Julin, R.; Juutinen, S.; Luoma, M.; Ojala, J.; Pakarinen, J.; Partanen, J.; Rahkila, P.; Ruotsalainen, P.; Sandzelius, M.; Sarén, J.; Tann, H.; Uusitalo, J.; Zimba, G.; Cederwall, B.; Aktas, ö.; Ertoprak, A.; Zhang, W.; Guo, S.; Liu, M. L.; Zhou, X. H.; Kuti, I.; Nyakó, B. M.; Sohler, D.; Timár, J.; Andreoiu, C.; Doncel, M.; Joss, D. T.; Page, R. D. (30 липня 2021). "Neutron excitations in Ba 119". Physical Review C. 104 (1). doi:10.1103/PhysRevC.104.014326.
  17. ↑ Первинний радіонуклід.
  18. ↑ а б Вважається, що зазнає β+β+-розпаду з утворенням 132Xe, з періодом напіврозпаду понад 3×1020 років.
  19. ↑ а б в г д е Продукт ядерного поділу.
  20. ↑ Період напіврозпаду менше ніж 100 нс, тому не включено до бази даних відкриттів.
  21. ↑ Sumikama, Toshiyuki; Fukuda, Naoki; Kubo, Toshiyuki; Suzuki, Hiroshi; Takeda, Hiroyuki; Inabe, Naohito; Kameda, Daisuke; Ahn, Deuk Soon; Murai, Daichi; Yoshida, Koichi; Kusaka, Kensuke; Yanagisawa, Yoshiyuki; Ohtake, Masao; Shimizu, Yohei; Sato, Yuki; Sato, Hiromi; Otsu, Hideaki; Baba, Hidetada; Lorusso, Giuseppe; Söderström, Pär-Anders; Isobe, Tadaaki; Imai, Nobuaki; Mukai, Momo; Kimura, Sota; Miyatake, Hiroari; Iwasa, Naohito; Yagi, Ayumi; Yokoyama, Rin; Tarasov, Oleg Borisovich; Geissel, Hans (15 лютого 2026). "Expanding the Isotopic Frontier: Seven New Neutron-Rich Rare-Earth Isotopes Observed at RIKEN RI Beam Factory". Journal of the Physical Society of Japan. 95 (2). doi:10.7566/JPSJ.95.024202.
  22. ↑ Reissig, Falco; Bauer, David; Ullrich, Martin; Kreller, Martin; Pietzsch, Jens; Mamat, Constantin; Kopka, Klaus; Pietzsch, Hans-Jürgen; Walther, Martin (25 вересня 2020). Recent Insights in Barium-131 as a Diagnostic Match for Radium-223: Cyclotron Production, Separation, Radiolabeling, and Imaging. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland). 13 (10): 272. doi:10.3390/ph13100272. ISSN 1424-8247. PMC 7599757. PMID 32992909.
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).