YaChudo

Бартрамія

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Бартрамія

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:Баранцеві (Scolopacidae)
Рід:Бартрамія (Bartramia)
Вид:Бартрамія
Біноміальна назва
Bartramia longicauda
(Bechstein, 1812)

Синоніми
  • Tringa longicauda Bechstein, 1812
Посилання
Вікісховище:Bartramia longicauda
Віківиди:Bartramia longicauda
ITIS:176610
МСОП:22693203
NCBI:279933
Fossilworks:129792

Бартрамія[2] (Bartramia longicauda) — вид сивкоподібних птахів родини баранцевих (Scolopacidae).

Назва

Птах названий на честь американського натураліста Вільяма Бартрама (1739—1823).

Поширення

Птах розмножується на Алясці, в Канаді та на півночі США. Зимує у північно-східній частині Аргентини, Уругваї та південній Бразилії. Віддає перевагу відкритій місцевості з високою травою.

Опис

Птах заввишки близько 28-32 см з розмахом крил 50-55 см. Маса тіла 98–226 г. Маленька голова, великі очі, тонка шия. Хвіст довгий, виходить за межі складених крил. Ноги довгі і жовті, дзьоб прямий, жовтий. Голова і шия вкриті коричневими смугами. Спина темно-коричнева з плямами, а черево біле.

Спосіб життя

Активний вдень і в сутінках. Птах дуже швидко бігає на короткі відстані, потім раптово зупиняється і починає дзьобати. Їжа складається переважно з комах. Велику роль у цьому відіграють коники, цвіркуни та довгоносики, а також різноманітні личинки жуків. Він також їсть павуків, равликів і дощових черв'яків. Більшість здобичі збирається на поверхні.

Гніздо — поглиблення в землі, вистелене сухим рослинним матеріалом. Зазвичай кладка складається з чотирьох яєць. Вони мають шкірку від кремового до рожево-бежевого. Інкубаційний період становить 24 дні, обидва батьки піклуються про потомство. Молодняк за 32-34 дні стає самостійним.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2021). Bartramia longicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 2 лютого 2023
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).