YaChudo

Барліг

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ursus americanus у лігві під час денного відпочинку

Барлі́г, берло́га[1][2][3], ґа́вра — лігво великих диких тварин, як-от, ведмедя, свині й подібне. Найчастіше це слово вживають для опису місця зимової сплячки ведмедя.

Слово походить від праслов. *bьrlogъ, bьrloga, очевидно, утвореного за допомогою суфікса *-og від основи *bьrl-, для якої відновлюється значення «бруд» (пор. пол. bardlić — «бруднити», серб. брљав — «брудний», лит. burlas — «бруд», грец. φορύνω — «перемішую, забруднюю»). Окрім того, *bьrlogъ, bьrloga може розглядатися як поєднання основ *bьrl- та *log-/leg- (пор. лігво). Звук /а/ на місці *ь міг виникнути під впливом баруля («барліг»), бара («болото»)[4]. У польській barłóg — «денне ведмеже або кабаняче лігвище», у хорватській brlog — «лігвище свиней»; для українського слова барліг відоме також значення «болото, калюжа». Необґрунтованим є припущення про зв'язок слов'янського слова з нім. Bärenloch, а також спроби його розкладу на *bьr («бурий», пор. лит. beras та нім. Bär) і log-[4].

У західноукраїнських діалектах ведмежий барліг називають ґавра (від рум. gaura). З української цю назву запозичено до польської мови[4][5].

Примітки

  1. ↑ Барліг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
  3. ↑ Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)
  4. ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 144.
  5. ↑ Władysław Kopaliński. gawra. slownik-online.pl (вид. Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych). Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2020. (пол.)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).