Балійське письмо
| Балійське письмо ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ | |
|---|---|
| Вид | |
| Мови | Балійська |
Період | з 1 тис н.е. — сьогодення |
Походження | |
| Напрям | зліва направо |
| U+1B00—U+1B7F | |
Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.
Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].
Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма Брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.

Абетка
Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.
Приголосні
Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.
| Приголосні | ||||||||
| Місце творення | Pancawalimukha | Напівголосні | Фрикативні | Wisarga | ||||
| Глухі | Дзвінкі | Носові | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гортанні |
Ka1 |
(Kha) Ka mahaprana |
Ga1 |
Ga gora |
Nga1 |
Ha12 | ||
| Середньопіднебінні |
Ca murca1 |
Ca laca |
Ja1 |
Ja jera |
Nya1 |
Ya1 |
Sa saga |
|
| Ретрофлексні |
Ta latik |
Ta latik m. |
Da murda a. |
Da murda m. |
Na rambat |
Ra1 |
Sa sapa | |
| Зубні |
Ta1 |
Ta tawa |
Da lindung1 |
Da madu |
Na kojong1 |
La1 |
Sa danti13 | |
| Губні] |
Pa1 |
Pa kapal |
Ba1 |
Ba kembang |
Ma1 |
Wa1 |
||
↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑ Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑ Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.
Голосні
Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.
Цифри
| Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 0 | Bindu/Windu | 5 | Lima | |||
| 1 | Siki/Besik | 6 | Nem | |||
| 2 | Kalih/Dua | 7 | Pitu | |||
| 3 | Tiga/Telu | 8 | Kutus | |||
| 4 | Papat | 9 | Sanga/Sia |
Юнікод
Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:
Примітки
- ↑ Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
- ↑ Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
- ↑ Tinggen, p. 16
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).



















































